Court ruling № 56064283, 24.02.2016, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р. Справа № 814/2895/15

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2007р. № 4385,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було порушено законодавство в сфері надрокористування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено .

В апеляційній скарзі Державної служби геології та надр України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" отримав спеціальний дозвіл на користування надрами № 4385 від 25.09.2007р на видобування граніту, в якості сировини для виробництва щебеню, Прибузьке родовище, Миколаївська область, Доманівський район, 3,5 км. на північний захід від с.Прибужжя.

03.11.2014 Державною службою геології та надр України було видано наказ № 352 яким відповідачу було надано 30 календарних днів для усунення порушень, а саме надання підтверджуючих документів щодо сплати заборгованості за користування надрами, про що повідомлено відповідача листом від 07.11.2014 року №15619/02/14-14.

Наказ винесено у зв'язку з повідомленням державною фіскальною службою України про те, що ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" має податковий борг за податковими зобов'язаннями по платі за користування надрами станом на 01.09.2014 у розмірі 286,3 тис. грн.

Наказом Держгеонадр №52 від 19.03.2015 року встановлено термін для усунення порушень законодавства про надра та надано 15 календарних днів для усунення зазначених порушень.

Наказом Держгеонадр №119 від 19.05.2015 року було зупинено дію спеціального дозволу та надано відповідачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Листом від 09.07.2015 року №8530/13/14-15 позивач запропонував відповідачу надати у 15 денний строк власну позицію (згоду чи незгоду) на припинення права користування надрами Прибузького родовища.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами є одним із видів економічних санкцій. Тому в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до позивача не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань уповноважена, зокрема, зупиняти та анулювати в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (пп. 13 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України затвердженого указом Президента № 391/2011 від 06.04.2011).

Відповідно до статті 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених ст. 29 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4,5 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, зокрема, у разі наявності заборгованості з плати за користування надрами, порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ухвалою Господарського судом Миколаївської області від 13.05.2014 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" та введено процедуру розпорядження майном.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2014 року ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2015 року дану постанову Господарського суду Миколаївської області скасовано, справу направлено для розгляду в іншому складі суду.

13.08.2015 року ухвалою Господарського суду Миколаївської області ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з вказаними обставинами, позивач не міг погасити податковий борг за користування надрами, оскільки він виник до порушення справи про банкрутство, і погашення боргу потягло б за собою порушення відповідачем Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було включено до реєстру вимог кредиторів із задоволенням у повному обсязі усієї заявленої суми в тому числі заборгованості зі сплати за користування надрами.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Згідно ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

Як встановлено, підставою для припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами був податковий борг позивача станом на 01.09.2014 року.

Проте, господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство та введений мораторій на виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня ведення мораторію.

Таким чином, на виконання позивачем його зобов'язань щодо сплати податкового боргу, який став підставою для звернення до суду з зазначеним позовом, накладено мораторій, тому таке зобов'язання підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію до позивача не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та на невірному тлумаченні норм матеріального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196,197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко