№ 56063243, 17.02.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2016 року № 826/682/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 № 0012891501.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на відсутність у відповідача правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 № 0012891501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 667 грн., оскільки підставою для його складання було рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» як платнки податку на додану вартість № 38-15 від 15.01.2015, що наразі скасовано в судовому порядку.

В судовому засіданні, призначеному на 09.02.2016, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодних письмових заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

16.04.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 Податкового кодексу України була проведена перевірка податкової звітності ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року, за результатами якої складений акт від 16.04.2015 № 2275/26-51-15-01-09.

Об'єктом перевірки була декларація з податку на додану вартість за січень 2015 (реєстр. № 9021158926 від 23.02.2015), додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2015 року (реєстр. № 9021148119 від 23.02.2015).

Під час проведення такої перевірки працівником податкової інспекції встановлено декларування перевіряємим товариством в ряд. 24 Податкової декларації за січень 2015 року показника залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 2 667 грн. При цьому, 15.01.2015 ДПІ було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез».

З урахуванням вищенаведеного перевіряючий дійшов висновку про порушення товариством вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (а саме - позивач не визначив умовний продаж товарів та відповідно не збільшив суму своїх податкових зобов'язань за січень 2015 року) та відповідно про завищення платником податку значення показника ряд. 24 Декларації на суму 2 667 грн. За результатами камеральної перевірки ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 2 667 грн.

29.04.2015 на підставі акта від 16.04.2015 № 2275/26-51-15-01-09 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «В4») за № 0012891501, яким зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 667 грн., задекларованого згідно Податкової декларації за звітний період січень 2015 року (реєстр. № 9021158926 від 23.02.2015).

Крім того, судом встановлено, що не погоджуючись із правомірністю прийнятого контролюючим органом рішення № 38-15 від 15.01.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до податкової інспекції. За результатами розгляду цього позову Окружним адміністративним судом м. Києва була винесена постанова від 05.08.2015 по справі №826/8729/15 про часткове задоволення позову. Зокрема, даною постановою від 05.08.2015 суд визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 38-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.01.2015.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 зазначена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 по справі № 826/8729/15 залишена без змін.

Вважаючи незаконним прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 № 0012891501, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011.

Згідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зокрема, порядок обчислення та нарахування податку на додану вартість визнаечний у розділі V цього Кодексу.

Нормами п. 184.7 ст. 184 ПК України передбачено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець пов'язує обов'язок платника податку щодо визначення податкових зобов'язань саме з анулюванням реєстрації його як платника на податку на додану вартість.

Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі (аналогічний правовий висновок наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/34687/14).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та неспростовано відповідачем, підставою для прийняття оспорюварюваного податкового повідомлення-рішення стало рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (позивача) № 38-15 від 15.01.2015.

Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду даної справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 по справі № 826/8729/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015, дане рішення ДПІ № 38-15 від 15.01.2015 визнано протиправним і скасовано.

В силу норми ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Між тим, у відповідності до ч. 1, 3 і 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З урахуванням наведених судових рішень по справі № 826/8729/15, що набрали законної сили, та які свідчать про незаконність анулювання реєстрації платником податку на додану вартість позивача, останній не був зобов'язаний визнати умовний продаж, а відтак, висновки відповідача про порушення вимог п. 184.7 ст. 184 ПК України в акті камеральної перевірки спростовуються документально.

Таким чином, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо позивача було прийнято неправомірно, то суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 29.04.2015 № 0012891501.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.04.2015 № 0012891501.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» (ідентифікаційний код 36888440) здійснений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов