Справа № 375/1054/15-ц
Провадження № 2/375/86/16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2016 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у с т а н о в и в :
05 серпня 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що 08.02.2008 між АКіБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в розмірі 92888 грн. терміном виконання до 09.02.2015. Право вимоги до позичальника були передані ПАТ «Дельта Банк» згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011. Виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором забезпечено договором поруки, укладеним 08.02.2008 із відповідачем ОСОБА_2. Станом на 17.06.15 заборгованість за кредитним договором становить 95047,41 грн.. Просить стягнути вказану суму солідарно з відповідачів.
В судове засідання сторони не з»явилися, натомість представник позивача подав заяву, в якій просить задовольнити позов та слухати справу без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, подала заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову та слухати справу без її участі.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.
В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2008 між АКіБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в розмірі 92888 грн. терміном виконання до 09.02.2015. Право вимоги до позичальника були передані ПАТ «Дельта Банк» згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011. Виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором забезпечено договором поруки, укладеним 08.02.2008 із відповідачем ОСОБА_2. Станом на 17.06.15 заборгованість за кредитним договором становить 95047,41 грн.. Позивач просить стягнути вказану суму солідарно з відповідачів.
Як вбачається із ухвали Рокитнянського районного суду провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв»язку з його смертю, що підтверджено копією актового запису про смерть №4 від 28.01.15 про те, що ОСОБА_1 помер 24 січня 2015 року.
В зв»язку з цим суд розглядає позовні вимоги тільки відносно ОСОБА_2, яка також є відповідачем по справі і поручителем ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов»язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов»язаним з його особою і у зв»язку з цим не може бути виконане іншою особою.
П.32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»яснекно, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов»язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке.
З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов»язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов»язання фактично не пов»язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Поручитель приймає на себе зобов»язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553-554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.
Відповідно до ст.553 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов»язання новим боржником, а згідно зі ст.607 ЦК зобов»язання припиняється неможливістю його виконання у зв»язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Як вбачається із договору поруки №178422 від 08.02.2008, укладеного між АКіБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2, зобов»язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ОСОБА_1 в разі смерті боржника відсутнє.
Тобто, в даному випадку вимога позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 боргу за договором поруки задоволенню не підлягає.
Як вбачається із ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Згідно відповіді Державного нотаріуса спадкова справа після померлого 24.01.15 ОСОБА_1 не заводилася.
Тобто, з цього можливо зробити висновок, що спадщина після ОСОБА_1 ніким не прийнята і таким чином, підстав для стягнення з дружини покійного ОСОБА_1 ОСОБА_2 кредитної заборгованості немає.
Інших спадкоємців із справи не вбачається і спадщина відумерлою не визнана.
Керуючись ст.ст.553-554, 1282 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 14, 57, 60, 82, 88, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя
The court decision No. 55992213, Rokytne District Court of Kyiv Oblast was adopted on 19.02.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 375/1054/15-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: