ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 лютого 2016 року м. Київ К/800/4095/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2015 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 р.
у справі № 826/11511/15
за поданням Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтайм»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 р. у справі № 826/8481/16.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Крім того, скаржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2015 р. В той час, як до касаційної скарги додано копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 р. В зв’язку з чим скаржнику необхідно надати належну копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції або ж уточнити вимоги касаційної скарги.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 11.03.2016 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.
2. Встановити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11.03.2016 р.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько
The court decision No. 55987639, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 18.02.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 826/11511/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: