Court ruling № 55938321, 17.02.2016, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 666/2947/15-ц Головуючий в І інстанції Поливяний В.М.

Номер провадження 22-ц/791/585/16 Доповідач: Прокопчук Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «21» грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про звільнення майна з-під арешту та визнання правочину удаваним,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 жовтня 2011 року між ним і ОСОБА_7, що діяв від імені ОСОБА_6, був укладений в усній формі договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер 11458КН.

Він придбав автомобіль за 3000 доларів США.

ОСОБА_7 діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, яка і є фактично договором купівлі-продажу.

Належним чином оформити придбаний автомобіль він не мав змоги, а коли вирішив вчинити таке, довідався, що на підставі постанови ВП 616/13 про арешт майна боржника від 04.01.2013 року державним виконавцем ВДВС Оболонського району м. Києва було накладено арешт на автомобіль і заборонено його відчуження.

Вважає, що довіреність, посвідчена 28.10.2011 року приватним нотаріусом є удаваним договором, оскільки фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля.

Просив визнати довіреність від 28.10.2011 року удаваним правочином, визнати за ним право власності на спірний автомобіль та зняти арешт з нього.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення його позову.

Належним чином повідомлені сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 18 квітня 2011 року ОСОБА_6, власник автомобіля марки ВАЗ-21093, видав довіреність нотаріально посвідчену, якою уповноважив ОСОБА_7 користуватися і розпоряджатися належним йому транспортним засобом.

Останній довіреністю від 28 жовтня 2011 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, уповноважив ОСОБА_5 користуватися і розпоряджатися спірним автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність є одностороннім правочином. оскільки для виникнення, припинення або зміни цивільних прав і обовязків достатньо волевиявлення однієї сторони.

Виходячи із зазначеного колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що посвідчена ОСОБА_7 28.10.2011 року довіреність є договором купівлі-продажу, за яким він, позивач, придбав спірний автомобіль, є безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу є двостороннім правочином.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладання правочину, що за його думкою є удаваним, 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин, 3) настання між сторонами інших прав та обовязків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

На думку колегії позивачем зазначені обставини не доведено, а використання ним автомобіля у спосіб, що вказаний в апеляційній скарзі, передбачено тими повноваженнями, про які йдеться в довіреності від 28.10.2011 року.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції відчуження транспортних засобів здійснюється лише у письмовій формі і після зняття їх з реєстраційного обліку, що передбачено Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних для них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (зі змінами).

Відповідно до пункту 8 зазначеного Порядку правомірність придбання транспортного засобу підтверджується лише вказаними в ньому документами, серед яких довіреність не значиться.

Таким чином, відмовляючи позивачу ОСОБА_5 у задоволенні його позовних вимог про звільнення транспортного засобу з-під арешту, у визнанні правочину удаваним та визнанні права власності на автомобіль, суд першої інстанції постановив законне і обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

Тому апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук