ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2016 року м. Київ К/800/20778/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Білуги С.В., Заїки М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року
у справі № 826/20706/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2014 року задоволено. Постанову суду скасовано та прийнято нову, якою зобов'язано, що УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
У касаційній УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовується правило статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 108 цього Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом 23 березня 2015 року до суду апеляційної інстанції було направлено клопотання про доручення до матеріалів справи копії квитанції про сплату судового збору.
Разом з тим, ухвалою від 13 березня 2015 року скаржника було зобов'язано подати до суду апеляційної інстанції оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, подання апелянтом копії документа про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду не може вважатися усуненням зазначених недоліків апеляційної скарги, оскільки копія квитанції про сплату судового збору не є належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду саме по даній справі.
Крім того, у даному випадку копія квитанції не може бути належним документом, що підтверджує сплату судового збору, оскільки з неї не видно у якій саме справі скаржником сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року, відповідачем усунені не були, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо повернення апеляційної скарги апелянту.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
М.М. Заїка
The court decision No. 55869956, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 09.02.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 826/20706/13-а. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: