№ 55865345, 11.02.2016, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 лютого 2016 року Справа № 814/3855/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г., позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, вул. Братська, 37, м. Миколаїв, 54050

доКорабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Артема, 1-а, м. Миколаїв, 54052

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Трафік ОСК", АДРЕСА_1, 54050 провизнання дій неправомірними,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції про визнання дій посадових осіб Корабельного відділу ДВС ММУЮ щодо неналежного збереження описаного та арештованого майна згідно акту від 16.02.2010 року серія АА № 611466, а також щодо укладання 16.02.2010 року між Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем та ТОВ «Трафік ОСК», як зберігачем, договору про зберігання майна та щодо передачі на зберігання описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 юридичній особі ТОВ «Трафік ОСК» - незаконними та неправомірними.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спочатку майно, описане в акті від 16.02.2010 року серія АА № 611466, було передане на відповідальне зберігання фізичній особі, представнику ТОВ «Трафік ОСК» - ОСОБА_3, однак в той же день було незаконно укладено між Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем, та ТОВ «Трафік ОСК», як зберігачем, договір про відповідальне зберігання майна. Таким чином, вказані дії сприяли розтраті, відчуженню, приховуванню описаного майна боржника ОСОБА_1, оскільки законодавством передбачено кримінальну відповідальність саме фізичної особи за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації, в той час як юридичну особу притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину неможливо. (стаття 388 КК України).

Відповідач надав суду пояснення, в яких вказує на правомірність складання акту опису майна від 16.02.2010 року й договору про зберігання майна від 16.02.2010 року.

Заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

На примусовому виконанні у Корабельному відділі ДВС Миколаївського міського управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з позивача, ОСОБА_1, коштів.

09.02.2010 боржнику ОСОБА_1 направлено вимогу державного виконавця про те, що 16.02.2010 року о 10:00 год. державним виконавцем будуть проведені виконавчі дії за адресою: м. Миколаїв, вул. Прибузька, 165А, боржнику запропоновано бути присутнім під час проведення виконавчих дій.

16.02.2010 року державним виконавцем Корабельного відділу ДВС ММУЮ було описано та арештовано рухоме майно боржника (акти опису й арешту майна від 16.02.2010 року серія АА № 611466, 611467).В актах зазначено, що майно прийняв представник ТОВ «Трафік»- заступник директора ОСОБА_3

16.02.2010 року між відповідачем, Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем, та ТОВ «Трафік ОСК», як зберігачем, укладено договір відповідального зберігання, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, визначене в акті опису і арешту майна від 16.02.2010 року, серія АА № 611466. Зазначене майно передано ТОВ «Трафік ОСК» 16.02.2010 року, що підтверджується Актом прийняття передавання майна (додаток до договору відповідального зберігання від 16.02.2010 року). І договір, і акт прийняття- передавання підписані ОСОБА_4, який є директором.

В подальшому відповідачем 04.10.2012 року державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що при перевірці належного зберігання описаного та арештованого майна встановлено відсутність майна боржника, описаного 16.02.2010 року.

Матеріали справи містять інформацію, що на сьогоднішній день тривають:

- кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012160050000096 від 27.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 388 КК України стосовно відповідального зберігання майна ТОВ «Трафік ОСК» відповідно до договору 16.02.2010 року. 05.10.2012 Корабельним ДВС ММУЮ виявлено відсутність майна, яке передавалось. ТОВ «Трафік ОСК» зберігало майно в орендованих у ТОВ УМКТ «Галицино» приміщеннях, розташованого за адресою: вул. Набережна, 56, с. Галициново, Жовтневий район, Миколаївська область. У звязку із закінченням договору оренди між ТОВ «Трафік ОСК» та ТОВ УМКТ «Галицино», ОСОБА_4, директор ТОВ «Трафік ОСК» 05.07.2011 року передав начальнику Корабельного ДВС ММУЮ ОСОБА_5 письмове повідомлення про неможливість зберігання майна, але ніякої відповіді не отримав. Охорону майна забезпечив до кінця липня 2011 року, хто в подальшому здійснював охорону території ТОВ УМКТ «Галицино», йому невідомо. Відтак, договір відповідального зберігання 05.07.2011 втратив свою чинність;

-кримінальне провадження стосовно працівників ДВС, зареєстроване в ЄРДР за № 12015150050003146 щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення прововідносин), Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Разом з тим, статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення прововідносин), арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві (стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час виникнення правовідносин).

Таким чином, у відповідача були всі підстави для опису майна боржника та передачі цього майна на відповідальне зберігання іншим особам призначеним державним виконавцем.

Питання щодо того, ким було втрачено майно: ТОВ «Трафік ОСК» чи посадовими особами ДВС в цій справі не розглядається.

Виходячи з вищевказаного, судом не встановлено порушень відповідачем при складанні акту опису та арешту майна від 16.02.2010 року та при укладанні договору відповідального зберігання з ТОВ «Трафік ОСК» від 16.02.2010 року вимог чинного на день складання акту та договору вимог Закону України « Про виконавче провадження».

Позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, не обгрунтував, яку норму права порушив відповідач.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 16.02.2016р.