Decision № 5586471, 25.02.2009, Chumakivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Proletarskyi District Court of Donetsk City)

Справа № 2-111\09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частини )

25 лютого 2009 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Семіряд І.В.

при секретарі Ігнатовій О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » до ОСОБА_1 « Про стягнення суми боргу за договором про надання послуг зв’язку », та зустрічному позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » « Про визнання недійсними умов додаткової угоди до договору, що обмежують права споживача », -

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 244 – 246, 526, 546, 549, 550, 551, 626-629 ЦК України, ст. ст. 35, 36, 38 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 10, 11, 88, 212, 213, 214, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » до ОСОБА_1 « Про стягнення суми боргу за договором про надання послуг зв’язку », - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ЗАТ « Український мобільний зв’язок » суму боргу за послуги зв’язку в розмірі 81 гривень 64 копійки, суму договірної санкції в розмірі 800 гривень 08 копійок, сплачені судові витрати : судовий збір у розмірі 51 гривні та 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього разом 962 гривні 72 копійки на т/р 26008526 ВАТ Райффайзен банк “Аваль” м. Київ, МФО 300335, ОКПО 14333937.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » « Про визнання недійсними умов додаткової угоди № 2919836 від 07.12.2006 року до договору № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року, що обмежують права споживача », - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частини рішення надруковані в нарадчій кімнаті в одному примірнику

Суддя І.В. Семіряд.

Справа № 2-111\09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Семіряд І.В.

при секретарі Ігнатовій О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » до ОСОБА_1 « Про стягнення суми боргу за договором про надання послуг зв’язку », та зустрічному позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » « Про визнання недійсними умов додаткової угоди до договору, що обмежує права споживача», -

В С Т А Н О В И В :

18.08.2008 року позивач ЗАТ « УМЗ » звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, договірної санкції за надані послуги стільникового радіотелефонного зв’язку до відповідача ОСОБА_1, зазначивши, що 07.12.2006 року з відповідачем було укладено договір про надання послуг мобільного телефонного зв’язку № 3231529\1.11559549 та до нього укладено Додаткову угоду терміном на 365 календарних днів. Відповідно до п. 1.3 Додаткових Угод передбачена відповідальність у вигляді сплати договірної санкції в розмірі 2,74 гривень за кожний день, який залишився до закінчення строку дії основних договорів, у випадку їх розірвання з ініціативи позивача за несплату відповідачем рахунків, що виставляються щомісяця. Відповідач, рахунки що виставляв позивач не сплачував, сума боргу відповідно до звіту про баланс особового рахунку становить 81 гривня 64 копійки. За порушення відповідачем умов договору та додаткової угоди до нього, відповідно до умов додаткової угоди нарахована договірна санкція у розмірі 800 гривень 08 копійок. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 81 гривні 64 копійки, суму договірної санкції в розмірі 800 гривень 08 копійок, сплачені судові витрати : судовий збір у розмірі 51 гривень та 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Крім того, відповідач ОСОБА_1, заперечуючи проти основного позову, 16.01.2009 року звернулась до суду із зустрічним позовом до ЗАТ « УМЗ » « Про визнання договору по наданню послуг зв’язку та Додаткової Угоди до нього недійсними », в якому вказала, що дійсно 07.12.2006 року вона уклала з відповідачем договір про надання послуг мобільного телефонного зв’язку за № 3231529\1.11559549 та до нього укладено Додаткову угоду терміном на 365 календарних днів. Однак, надання послуг мобільного телефонного зв’язку фактично не відбувалося, так як позивач фактично припинив надання послуг мобільного телефонного зв’язку 12.04.2007 року. Отже їй не зрозуміло за які саме фактично надані послуги була нарахована заборгованість у розмірі 81,64 грн. Вимога позивача про неможливість відмовитися від Основного договору або Додаткової Угоди суперечить нормам ЗУ « Про захист прав споживачів » та обмежує її права, як споживача.

Крім цього, позивач вимагає сплатити договірну санкцію у розмірі 800, 08 грн., яка є не пропорційно великою сумою компенсації. Крім того вона вважає, що представнику позивача ОСОБА_2 не були надані відповідні повноваження для звернення до суду з вказаним позовом, так як наявна у нього довіреність не відповідає вимогам діючого законодавства.

У зв’язку з чим вона не згодна з нарахуванням штрафних санкцій за договором № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року і вважає, що їх необхідно визнати недійсними, так як вони не відповідають вимогам законодавства та обмежують права споживачів. Тому вона вважає, що підстав для стягнення з неї штрафних санкцій не має і просить суд визнати положення п.п.1.1., 1.3. Додаткової угоди до Основного договору № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року недійсними.

У судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності ОСОБА_3, підтримав заявлені вимоги за основним позовом, та просив стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги мобільного телефонного зв’язку у розмірі 81 гривні 64 копійок, суму договірної санкції в розмірі 800 гривень 08 копійок, сплачені судові витрати: судовий збір у розмірі 51 гривень та 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 962 гривні 72 копійки. Зустрічний позов відповідача, представник позивача не визнав та просив відмовити відповідачу у його задоволенні. При цьому пояснив, що відповідач при укладені договору та додаткової угоди до нього з їх умовами була ознайомлена та була з ними згодна, про що свідчать власноручні підписи в даних документах. Позивач після укладення договорів сумлінно виконував їх умови надаючи відповідачу в повному обсязі обумовлені послуги телефонного зв»язку. Відповідач в свою чергу користувалася наданими послугами, однак при цьому мала заборгованість за надані послуги. У зв»язку з невиконанням відповідачем своїх обов»язків за договором, позивач припинив надання відповідачу послуг. З приводу невиконання відповідачем договірних обов»язків позивач направляв відповідачу письмові претензії. Позовна заява до суду була підписана уповноваженою позивачем особою, згідно діючого законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні основні позовні вимоги визнала частково і суду пояснила, що дійсно між нею та ЗАТ « УМЗ » 07.12.2006 року було укладено договір № 3231529\1.11559549 про надання послуг мобільного телефонного зв’язку та до нього укладено Додаткову угоду терміном на 365 календарних днів. Послугами мобільного телефонного зв’язку користувалась до кінця березня 2007 року, після чого дана послуга була припинена, як їй пояснив оператор, у зв’язку з тим, що вона не сплачувала надані послуги. Питання про розірвання договору про надання послуг мобільного телефонного зв’язку вона не ставила, хоча якість наданих послуг її не влаштовувала і тому вона їх не сплачувала. Проти стягнення основної суми заборгованості у розмірі 81,64 грн. не заперечує, в задоволенні позовних вимог про стягнення договірної санкції у розмірі 800,08 грн. просила позивачу відмовити. Свій зустрічний позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ЗАТ « УМЗ » « про стягнення суми боргу за договором про надання послуг зв’язку з відповідача ОСОБА_1 » обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_1 « про визнання договору по наданню послуг зв’язку недійсними » є таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 526, 598 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися та припинятися належним чином, відповідно до умов договору. Припинення зобов»язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що сторонами було укладено договір № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року та додаткову угоду до вказаного договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв’язку строком 365 календарних днів ( п. 1.1. додаткових угод ), абоненту-відповідачу по справі був наданий особовий рахунок № 1.11559549 для здійснення розрахунків. Згідно з п. 2.4.2 зазначених договорів, відповідач повинен своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв’язку УМС по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку, а також фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом (а.с.6-8).

При цьому, в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 оглянувши наявні в матеріалах справи копії вказаного договору та додаткову угоду до нього пояснила, що саме цей договір та додаткову угоду до нього було укладено з нею представником позивача, на них є в наявності її власноручно вчинений підпис.

При таких обставинах, відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог передбачених ст.ст. 526, 598 ЦК України, не виконала належним чином обов»язок по зазначеному договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 в період з 01.04.2007 року по 01.07.2007 року не сплачені виставлені позивачем рахунки, у зв»язку з чим сума боргу згідно звіту про баланс особистого рахунку відповідача складає станом на дату розірвання договорів 81 гривню 64 копійки. У зв»язку з чим позивач, відповідно до умов договору ( п.п. 2.1.2.1., 2.1.2.2. ) призупинив їх дію відповідно з 12.04.2007, після чого у відповідності з п 5.2 вказаних договорів позивач в односторонньому порядку припинив дію договору відповідно з 29.07.2007 року (а.с.5).

Таким чином, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута заборгованість за надані послуги мобільного радіотелефонного зв’язку в сумі 81 гривня 64 копійки.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 546, 549, 550, 551 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Відповідно зі ст. 35 Закону України « Про телекомунікації » та п. 1.3 додаткової угоди до договору, у випадку розірвання договору за ініціативою позивача, у разі несплати відповідачем щомісячних рахунків, відповідач зобов’язаний сплатити договірні санкції у розмірі 2 гривні 74 копійки за кожний день, що залишився до закінчення строку дії основного договору № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року з урахуванням періоду тимчасового обмеження у розмірі 800 гривень 08 копійок – 292 дні. Вказана сума договірної санкції обґрунтована, підтверджена розрахунком, перевіреним у судовому засіданні,(а.с.4), а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги ЗАТ « УМС » знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та ґрунтуються на законі і відповідають вимогам укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до нього, суд вважає за необхідне задовольнити основний позов в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача вказані суму боргу та штрафні санкції.

Зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, так як вказані вимоги не ґрунтуються на законі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

З положень ст.ст. 6, 627-629 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладені договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому зміст договору становлять умови ( пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови , які є обов»язковими відповідно до актів цивільного стану. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач дійсно уклала вказаний договір з відповідачем, при цьому її позивачем була надана можливість ознайомитися з умовами договорів, з якими вона була згодна, про що свідчать її власноручні підписи у примірнику договору та додатковій угоді до нього.

Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наголошувала на те, що причиною за якою вона почала ухилятися від виконання умов вказаного договору було те, що її не влаштовувала якість наданих ЗАТ « УМС » послуг мобільного зв»язку. Однак з цього приводу вона не зверталася до адміністрації ЗАТ « УМС » з будь-якими претензіями, припинивши в односторонньому порядку виконання укладеного договору, припустивши порушення його умов, що саме по собі припускає застосування до порушника договірних відносин, обговорених у договорі відповідних негативних санкцій.

В судовому засіданні також не знайшло ствердження відповідача про те, що договір з боку позивача був посвідчений не уповноваженою на те особою, так як представнику позивача ОСОБА_2 позивачем по справі були надані відповідні повноваження для звернення до суду з вказаним позовом, та наявна в матеріалах справи довіреність з цього приводу в повної мірі відповідає вимогам ст.ст. 244 – 246 ЦК України що до форми довіреності та викладення в ній повноважень представника на вчинення від імені юридичної особи конкретних дій в інтересах останньої, в тому числі в даному випадку на звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Крім того, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену на користь держави суму судового збору в розмірі 51 гривня та 30 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 244 – 246, 526, 546, 549, 550, 551, 626-629 ЦК України, ст. ст. 35, 36, 38 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 10, 11, 88, 212, 213, 214, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого Акціонерного Товариства «Український мобільний зв’язок» до ОСОБА_1 « Про стягнення суми боргу за договором про надання послуг зв’язку », - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 користь ЗАТ « Український мобільний зв’язок » суму боргу за послуги зв’язку в розмірі 81 гривні 64 копійки, суму договірної санкції в розмірі 800 гривень 08 копійок, сплачені судові витрати : судовий збір у розмірі 51 гривні та 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього разом 962 гривні 72 копійки на т/р 26008526 АППБ “Аваль” м. Київ, МФО 300335, ОКПО 14333937.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства « Український мобільний зв’язок » « Про визнання недійсними умов додаткової угоди № 2919836 від 07.12.2006 року до договору № 3231529\1.11559549 від 07.12.2006 року, що обмежують права споживача », - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя І.В. Семіряд.