Court ruling № 55835466, 01.02.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/47206/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року

у справі № 826/605/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 826/605/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.09.2012 року № 350/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт».

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято рішення від 19.09.2012 року № 350/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Підставою для прийняття рішення стало встановлення, що ТОВ «Ространснафтопродукт» протягом періоду з серпня 2011 року по травень 2012 року подавало податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн. та не подало податкові декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2012 року.

Вказані обставини, що слугували підставою для винесення спірного рішення, податковим органом було встановлено з довідки від 17.09.12 року № 349/15-236 та з акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 17.09.12 року № 614/3/22-80/35234346, складених Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт».

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.09.12 року № 350/15-238 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» протягом періоду з серпня 2011 року по травень 2012 року подавало податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн. та не подало податкові декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2012 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що довідка від 19.09.12 року № 349/15-236 є довідкою камеральної перевірки, якою встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Підставою для вказаного висновку стали обставини, встановлені актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 17.09.12 року № 614/3/22-80/35234346.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що провести зустрічну звірку не виявилось можливим, оскільки підприємство відсутнє за адресою: м. Київ вул. Саксаганського, 57, Л , про що складено акт.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться акти та довідки, складені у період з червня по листопад 2012 року про відсутність позивача, як за адресою: м. Київ вул. Саксаганського, 57, Л, так і за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б.

При цьому судами встановлено, що податковому органу протягом періоду червня-листопада 2012 року встановлення відсутності позивача за юридичною адресою жодним чином не перешкоджало проводити документальні позапланові виїзні перевірки та зустрічні звірки, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії: акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду за травень 2012 року № 431/1-15-30-35234346, складеного відповідачем 16.07.12 року за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б; довідки про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів Товариством з обмеженою відповідальністю «Солв» за період липень 2011 року № 435/22-90-35234346, складеної відповідачем 01.08.12 року.

Враховуючи невідповідність інформації, викладеної у актах про відсутність позивача за юридичною адресою, у податкового органу не було підстав для складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 614/3/22-80/35234346 від 17.09.12 року.

Разом з тим, згідно спірного рішення у цій справі, позивачем не подавались податкові декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2012 року.

Матеріалами справи вказаний висновок податкового органу спростовується, оскільки позивачем до матеріалів справи додано копії декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2012 року, а також копії квитанцій про прийняття податковим органом такої звітності.

Крім того, судовими рішеннями у справі № 2а-17622/12/2670 встановлено протиправність дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби зі складення акту від 17.09.2012 року № 614/3/22-80-35234346 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» щодо підтвердження господарських відносин за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року.

Отже, обставини, які слугували підставою для винесення спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, встановлені актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 17.09.12 року № 614/3/22-80/35234346 не можуть бути враховані, як такі, що підтверджують подання протягом періоду з серпня 2011року по травень 2012 року податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн.

Оскільки, судами встановлено відсутність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо протиправності спірного рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 826/605/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук