Court ruling № 55822017, 15.02.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 лютого 2016 року Справа № 910/24846/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Сибіги О.М., Фролова Г.М.перевіривши матеріали касаційної скаргизаступника прокурора міста Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справігосподарського суду міста Києваза позовомзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 3. Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району м. Києва"; 4. Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва"; 5. Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"; 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс";третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачівфізична особа-підприємець ОСОБА_4провизнання недійсним розпорядження та визнання недійсним договоруВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга заступника прокурора міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Частиною 4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року.

Відповідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (із внесеними змінами Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484VIII від 22.05.2015, що набрав чинності 01.09.2015) при поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже судовий збір повинен сплачуватись з огляду дві вимоги немайнового характеру та складає 2 923 грн 20 коп.

Як вбачається з касаційної скарги №05/2/3-18199-14 від 06.01.2016 до неї не додано доказів про сплату судового збору в розмірі, що відповідає наведеним вище вимогам законодавства.

Касаційна скарга заступника прокурора міста Києва містить клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, яка мотивована тим, що станом на час подання прокуратурою м. Києва касаційної скарги, судовий збір за її подачу не може бути сплачено, оскільки Головним розпорядником бюджетних коштів не доведено кошторис для прокуратури м. Києва

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати за наявності виключних обставин. При цьому, обов'язок доведення виключних обставин для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору або звільнити від його сплати покладається на скаржника. У разі неподання таких доказів відстрочка сплати судового збору або звільнення від його сплати за подання касаційної скарги не здійснюється.

Згідно ст.1118 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга у випадках, передбачених п.1 ч.1 ст. 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Колегія суддів відзначає, що скаржник не надав доказів в обґрунтування заявленого ним клопотання та не подав доказів на підтвердження того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора міста Києва №05/2/3-18199-14 від 06.01.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 110, 111, п. 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі №910/24846/14 повернути скаржнику.

Головуючий В.С. Божок

Судді О.М. Сибіга

Г.М. Фролова