ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 лютого 2016 року м. Київ К/800/3554/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про скасування постанови,
в с т а н о в и л а :
08 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про скасування постанови.
Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки ОСОБА_1 не усунула у встановлений строк недоліки залишеної без руху апеляційної скарги.
Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Згідно частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивачем касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, а питання про його поновлення не порушується, дану касаційну скаргу необхідно залишити без руху з метою надання часу для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Касаційна скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги позивачем додано квитанцію № 31 від 06 лютого 2016 року про сплату судового збору в розмірі 42,00 грн., що не відповідає встановленому в підпункті 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ, розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України перераховується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".
Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додано копію оскаржуваного судового рішення, яку не завірено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.
Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення позивачем зазначених недоліків.
Керуючись статтями 108, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про скасування постанови залишити без руху.
Протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та належним підтвердженням цього, а також виправити інші недоліки касаційної скарги, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Попередити, що невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Л. Іваненко
The court decision No. 55800281, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 15.02.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 640/3731/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: