№ 55699310, 07.09.2011, Khmelnytskyi District Administrative Court

< для копії >

Справа № 2270/8478/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 < за участі >< перелік сторін >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" < 3-тя особа > до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення < 3-тя особа > про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень №0000011502/0 від 10 січня 2011 року, №0000171502 від 24 березня 2011 року, №0000181502 від 30 березня 2011 року, №0000271502 від 24 червня 2011 року та №0000181502/3 від 24 червня 2011 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, підтвердили зазначені у позовній заяві обставини.

Представники відповідача надали заперечення та просили у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2010 року Білогірським відділенням Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" за червень-серпень 2010 року. За результатами невиїзної документальної перевірки складено акт № 308-15-35291996 від 28 грудня 2010 року, в якому зроблено висновок, що позивачем порушено пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 150452 грн., в тому числі за липень 2010 року - 101870 грн., за серпень 2010 року - 48582.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011502/0 від 10 січня 2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 150452 грн. 00 коп. за основним платежем та 7522 грн. 60 коп. за штрафними санкціями. З урахуванням адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000171502 від 24 березня 2011 року, №0000181502 від 30 березня 2011 року, №0000271502 від 24 червня 2011 року та №0000181502/3 від 24 червня 2011 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу України», в редакції яка діяла під час виникнення правовідносин, до завдань органів державної податкової служби входить здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 (чинного на момент проведення перевірки), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі..

Як вбачається з п.п 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин, податковий орган має право протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.4.2.2 "в" п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час проведення перевірки, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Отже, за змістом викладеного вбачається, що податкова служба має право визначати суму податкового зобов'язання шляхом камеральної перевірки і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001р. N06-10/167 під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

В свою чергу, поняття «методологічна помилка» визначено у листі ДПАУ від 06.07.2001 р. № 9018/7/26-3317, а саме: під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, у складеному за результатами камеральної перевірки акті має зазначатися наявність відповідної помилки, її вид з належним обґрунтуванням. В акті камеральної перевірки № 308-15-35291996 від 28 грудня 2010 року не міститься зафіксованого належним чином факту виявлення арифметичної або методологічної помилки у наданих платником податку податкових деклараціях, вказані акти перевірок не містять положень щодо встановлення факту неправильного застосування будь-якого коефіцієнту чи ставки. Щодо необхідності корегування даних податкової декларації у відповідності до висновків акту планової виїзної документальної перевірки (акт №116/23/35291996 від 22 квітня 2010 року), суд приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено обов'язок платника податків керуватися висновками акту податкового органу з огляду на таке. Акт - це письмовий документ в якому зафіксовані певні обставини, що можуть бути в подальшому використані при прийнятті рішення уповноваженим органом (особою). Він не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 158 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції (Білогірського відділення) №0000011502/0 від 10 січня 2011 року, №0000171502 від 24 березня 2011 року, №0000181502 від 30 березня 2011 року, №0000271502 від 24 червня 2011 року та №0000181502/3 від 24 червня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2011 року

< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >ОСОБА_1< для копії > < для копії >