Court ruling № 55661313, 09.02.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/12084/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський молочник»

до відповідача-1 Державної реєстраційної служби України

відповідача-2 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовом про визнання протиправним рішення Державної реєстраційної служби України звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський молочник» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником нерухомого майна -майнового комплексу, розташованого за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Заводська, 77. Товариство звернулось до Державної реєстраційної служби України із заявою про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно та надало всі необхідні для проведення реєстрації документи, проте відповідач прийняв рішення про відмову в реєстрації. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, позивач просив задовольнити адміністративний позов, визнати протиправним рішення про відмову у проведені державної реєстрації та зобов'язати здійснити таку реєстрацію.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 3.02.2014р., позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора та зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву щодо реєстрації права власності Товариства на об'єкт нерухомості.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна реєстраційна служба України звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Господарського суду АР Крим від 27.10.2011р. по справі №5002-22/3607-2011 за Товариством визнано право власності, зокрема, на предмет іпотеки - майновий комплекс, розташований за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Заводська, 77, який складається із нерухомого майна.

Крім цього, Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкой» на підставі вказаного рішення суду було прийнято рішення про реєстрацію за позивачем права власності на вказану нежитлову будівлю про що виданий відповідний Витяг про державну реєстрацію прав від 28.08.2012р.

У червні 2013р. Товариство звернулось до Державної реєстраційної служби України із заявами про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, проте рішенням відповідача відмовлено в проведенні реєстрації.

Рішення державного реєстратора мотивовано посиланням на статтю 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) та обґрунтовано тим, що подані Товариством документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації права Товариства на об'єкт нерухомості державний реєстратор діяв без дотримання вищезгаданих принципів, оскільки рішення державного реєстратора не містить обґрунтування, які саме документи, надані позивачем, не відповідають вимогам закону, не зазначено, якому закону вони не відповідають або чому не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За таких обставин, позивача позбавлено можливості усунути недоліки та реалізувати своє право на здійснення державної реєстрації.

З огляду на наведене, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення державний реєстратор діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову та зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути заяву Товариства.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 3.02.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз