№ 55637124, 10.02.2016, Chernivetskyi District Court of Chernivtsi City (until 25.04.2025 - Pershotravnevyi District Court of Chernivtsi City)

Справа № 725/208/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016

Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:головуючого судді Іщенко І. В. при секретарі Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернівці про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити дії,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Посилався на те, що працював на посаді судді Апеляційного суду Чернівецької області.

7 грудня 2015 року наказом я був відрахований зі штату Апеляційного суду Чернівецької області на підставі постанови Верховної ОСОБА_2 України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку.

8 грудня 2015 року у зв'язку зі звільненням відповідно до закону, що діяв на час звільнення Управлінням Пенсійного фонду України у м.Чернівцях йому було поновлена пенсія, призначена на загальних підставах.

12 січня 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі відповідно до чинного на даний час законодавства.

Згідно відповіді Управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях на його звернення від 15 січня 2016 року за № 5/Г-11 повідомлено, що пенсія нарахована згідно з діючими нормами законодавства України, а отже у задоволенні заяви відмовлено.

З розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.12.2015 року № 05-21-7668/15 Апеляційного суду Чернівецької області вбачається, що такий стаж складає 34 роки 3 місяці 26 днів.

Згідно наказу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 серпня 2006 року № 107 а у зв'язку з виникненням права на щомісячне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді (наявністю 25 років стажу на посаді судді, що дає право на цю виплату) йому виплачувалося щомісячне грошове утримання з 14 серпня 2006 року відповідно до ч. 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів».

Просив позивач визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях в призначенні йому щомісячного довічного грошового утримання. Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м.Чернівцях призначити йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від грошового утримання судді, починаючи з 08.12.2015 року.

Позивач у судовому засідання порзов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала суду пояснення аналогічні змісту письмових заперечень на позов, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Як було встановлено, що 7 грудня 2015 року наказом ОСОБА_1 був відрахований зі штату Апеляційного суду Чернівецької області на підставі постанови Верховної ОСОБА_2 України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку.

8 грудня 2015 року у зв'язку зі звільненням відповідно до закону, що діяв на час звільнення Управлінням Пенсійного фонду України у м.Чернівцях йому було поновлена пенсія, призначена на загальних підставах.

Також встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.12.2015 року № 05-21-7668/15 Апеляційного суду Чернівецької області вбачається, що такий стаж складає 34 роки 3 місяці 26 днів.

Відповідно до положення частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Контитуцією та законами України.

Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.

При вирішення питання про застосування правових норм у часі до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені ним у постанові №21-630а14 від 10.02.2015 року, згідно яких зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Також, зазначене питання регламентовано рішенням ОСОБА_2 Суддів України №84 від 22.06.2007 року, відповідно до якого при розрахунку розміру щомісячно довічного грошового утримання суддям у відставці слід виходити із заробітної плати за останньою посадою, що займав суддя до виходу у відставку на час подання заяви про відставку.

Згідно ст.102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції чинній на момент досягнення позивачем пенсійного віку, суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти пяти років. У разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років.

За змістом ст.109 Закону, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд вважає, що застосуванню підлягають положення Закону у редакції чинній станом на 14 серпня 2006 року.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 А.Д.12.01.2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях з заявою про призначення йому довічного грошового утримання.

Проте, листом Управлінням позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті довічного грошового утримання, при цьому відповідач посилався на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року. .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При вирішення даного публічно-правового спору, суд також враховує положення статті 22 Конституції України, відповідно до якихпри прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, статус суддів у відставці визначається ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обовязків.

Крім того, Конституційний суд України сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004).

Зазначена позиція узгоджується з Європейською хартією про закон про статус суддів від 10 липня 1998 року, Рекомендаціям Комітету ОСОБА_2 Європи державамчленам щодо суддів: незалежність, ефективність та обовязки від 17 листопада 2010 року № 12 (2010) та додатку до неї. У цьому додатку визначено, що оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обовязкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення; мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у звязку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці; для захисту оплати праці суддів від зменшення слід прийняти спеціальні законодавчі положення (пункт 54 розділу VI).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення та отримання довічного грошового утримання, а тому вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст.ст. 102,109,129,138 Закону України Про судоустрій і статус суддів, ст.ст.2, 11, 86, 99, 100, 183-2, 254, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити .

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях в призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м.Чернівцях призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від грошового утримання судді, починаючи з 08.12.2015 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах виплат за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Іщенко І.В.