Decision № 55553, 17.07.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р.

Справа № 28/173-06-4476

За позовом Закрите акціонерне товариство "КРАФТ";

до відповідача Приватне підприємство "Крістіна"

про стягнення заборгованості 570931,48грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Стаднійчук М.А. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач –Закрите акціонерне товариство „Крафт ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 570931,48 гривень з Приватного підприємства „Крістіна”.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволені пред’явлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Матеріалами справи встановлено:

Між Закритим акціонерним товариством „Крафт ” та Приватним підприємством „Крістіна” укладено Дистриб’юторський договір за № 15-06/331 від 15.06.2004 року. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання поставляти відповідачу продукцію торгової марки „Златодар”, а відповідач у свою чергу зобов’язувався здійснювати її оплату в порядку та на умовах визначених у договорі.

Відповідно до п. 7.2 договору , оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом 21 банківського дня з моменту отримання продукції відповідачем.

На виконання умов договору позивач в період з 22.06.2004 року до 07.04.2005 року поставив Приватному підприємству „Крістіна” продукцію на загальну суму 959696,76 гривень , що підтверджується видатковими накладними та накладними на повернення товару (відповідно до реєстру накладних ), але відповідач розрахувався за поставлену продукцію лише частково на суму 509 133,55 гривень, що підтверджується банківським виписками , відповідно до реєстру банківських виписок. Таким чином відповідачем несплаченими залишилась сума боргу у розмірі 450 563,21 гривень.

Позивач, 05 травня 2005 року надіслав відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за продукцію по договору за № 15-06/331 від 15.06.2004 року на суму 438879,09 гривень .

Приватним підприємством „ Крістіна ” було надіслано відповідь на претензію у вигляді графіку погашення заборгованості перед Закритим Акціонерним товариством „Крафт”, відповідно до якого відповідач зобов’язувався до 17.07.2006 року повністю розрахуватися з позивачем за договором від 15.06.2004 року № 15-06/331. Але вказаний графік не погоджений з позивачем, тому у відповідності до ст.. 34 ГПК України , не може виступати належним доказом досягнення між сторонами згоди щодо розстрочення виплати заборгованості.

28.02.2005 року між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого на дату підписання акту відповідач –приватне підприємство „Крістіна” заборгувало позивачу –Закритому акціонерному товариству „Крафт” за дистриб’юторським договором № 15-06/331 від 15.06.2004 року суму у розмірі 442037,51 гривень. Але після підписання між сторонами акту звірки позивач поставляв продукцію відповідачу, що підтверджується видатковими накладними відповідно до реєстру видаткових та накладних на повернення товару. Тому на момент звернення Закритого акціонерного товариства „Крафт” з позовом основна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала суму у розмірі 450563,21 гривень.

Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків :

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’кти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін, що встановлені договором № 15-06/331 від 15.06.2004 року, регулюються загальними нормами цивільного права , щодо виконання зобов’язань за договором поставки.

Таким чином, застосування судом у даному випадку підлягають приписи ст.ст.526,527 ЦК України , згідно до чого зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору.

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченная виконання.

Згідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, згідно до ст.230 ГК України та п. 10.3 договору, судом застосовується штрафна санкція у вигляді пені, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми несплаченого боргу за кожний день прострочення та складає 30255,63 гривень.

Також , відповідно до п. 10.3 Договору встановлено , що у випадку затримки платежу більше ніж на 15 днів, відповідач додатково до пені повинен сплатити штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу, тому сума штрафу становить 30255,63 гривень.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Оцінюючи вищевикладене у сукупності , суд вважає , що позовні вимоги доведенні повністю та підлягають задоволенню.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати , що складаються зі сплаченого державного мита 5709,31 гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Крістіна”( 65005, м. Одеса, вул.. Михайлівська, буд.. 25 п/р 260018704 в ООФ АППБ „Аваль” МФО 328351, ЄДРПОУ 31670571) на користь Закритого акціонерного товариства „Крафт ” ( 01133, м. Київ, вул.. Лесі Українки, 26 к. 618, п/р 260092550 в АКБ „ЛЕГБАНК” м. Київ, МФО 300056, ЄДРПОУ 25568575) –заборгованість в сумі 450563(чотириста п’ятдесят тисяч п’ятсот шістдесят три) гривень 21 копійок , пеню в сумі 30255 (тридцять тисяч двісі п’ятдесят п’ять ) гривень 63 копійок, штраф у розмірі 90112 (дев”яносто тисяч сто дванадцять )гривень 64 гривень, державне мито в сумі 5709 (п’ять тисяч сімсот дев”ять)гривень 64 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його підписання суддею.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.