Court ruling № 55374271, 02.02.2016, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"02" лютого 2016 р. Справа № 906/82/16

Суддя господарського суду Житомирської області Прядко О.В. ,

розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:

приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт" (с. Токарів, Новоград-Волинський район, Житомирська обл.)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Транс ЛТД" (с. Поромівка, Володарськ-Волинський район, Житомирська обл.)

про стягнення 139116,89 грн

ВСТАНОВИВ:

ПСП "Граніт" подало до суду позов про стягнення з ТОВ "Фенікс Транс ЛТД" за договором поставки молоко-сировини № 8 від 01.02.2012 139116,89 грн заборгованості, з урахуванням пені, 3% річних, а також індексу інфляції за весь час прострочення.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана ПСП "Граніт" позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити сторонам копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у них дані документи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З вище наведеного вбачається, що належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Однак до позовної заяви взагалі не додано доказів про надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Тобто, належних доказів про надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позовні матеріали не містять.

Разом з тим, ч. 1 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

За приписами ч. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Натомість, подана до суду позовна заява підписана невідомою особою як директором ПСП "Граніт", підпис якої скріплений печаткою товариства, без розшифровки підпису особи, що її подала. Крім того, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують повноваження особи як директора товариства на підписання та подання позовної заяви (наказ про призначення тощо), що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити повноваження особи на підписання позовної заяви та є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Також, суд зазначає, що позивачем не дотримано вимоги п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо надання належних доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, оскільки до позовної заяви позивачем додано лише квитанцію № 33 від 27.01.2016 про сплату 2086,74 грн, тоді як сума судового збору за позовом про стягнення 139116,89 грн складає 2086,75 грн (139116,89 х 1,5/100).

При цьому, суд вказує позивачу на те, що відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Позивачем в порушення вимог ст. 36 ГПК України додані до позовної заяви копії документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, належним чином не засвідчені (згідно 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003), що позбавляє їх процесуального статусу доказу та документа.

Окрім іншого, згідно з п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єктів господарської діяльності, інформація про які у позовній заяві щодо сторін спору відсутня, та докази, що підтверджують позов. Тому при наступному звернення до суду з даним позовом слід додати первинні документи (товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції, податкові накладні, платіжні доручення тощо), що підтверджують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин провадження у справі не може бути порушено, а позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 21аркушах в тому числі квитанція № 33 від 27.01.2016.

Суддя Прядко О.В.

1 - в справу

2 - ПСП "Граніт" - рек.