25.01.2016
Кримінальне провадження
№ 1-кп/489/118/2016
У Х В А Л А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 січня 2016 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Захарченка Д.В.
при секретарі Титовій Т.Е.
за участю прокурорів Адубецького В.М., Козирєва І.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 110 ч.2 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, одруженого, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, пенсіонера, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.110 ч.2, 263 ч.1 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_4
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше, не працюючого, не одруженого, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_5
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою слідчого судді від 21.08.2015 р., до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 12.12.2015 р. строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до 11.02.2016 р.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи, питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, переховування його від суду не зменшилися, з врахуванням обставин обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні двох тяжких злочинів, один з яких є злочином проти основ національної безпеки та обставин вчинення злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_5, конспірації обвинуваченим злочинної діяльності.
При цьому, суд враховуючи, що розгляд кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою здійснити неможливо, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також, що відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 Кримінального кодексу України, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 2 місяці.
Керуючись ст.199, 372 КПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 25.03.2016 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
The court decision No. 55180367, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 25.01.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 489/7957/15-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: