ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а
________________
УХВАЛА
"18" січня 2016 р. Справа № 918/1279/15
Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс"
до Державного архіву Рівненської області
про стягнення заборгованості в сумі 134 204 грн. 00 коп.,
в засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 30 листопада 2015 року № 30/09-15,
від відповідача: ОСОБА_2 (в.о. керівника),
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Державного архіву Рівненської області заборгованості за укладеними між сторонами договорами про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року в загальній сумі 134 204 грн. 00 коп.
У судових засіданнях представники позивача посилалися на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по оплаті робіт, проведених товариством з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс" на виконання укладених між сторонами договорів про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року.
У той же час представники відповідача зазначали, що по бухгалтерській звітності та фінансовим документам Державного архіву Рівненської області за останнім будь-яка заборгованість по оплаті вищенаведених робіт не обліковується. Крім того, спірні роботи, які, на думку товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс", були проведені позивачем протягом 2007-2008 років, Державним архівом Рівненської області на баланс не приймалися.
З огляду на викладене у суду виникла необхідність встановлення факту виконання спірних робіт, їх виконавця, обєму та обсягів, а також вартості даних робіт на час їх фактичного проведення.
У судовому засіданні 18 січня 2016 року представники сторін не заперечували проти призначення у даній справі відповідної судової експертизи з метою зясування вищенаведених обставин. Крім того, представник позивача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Захист-Сервіс" готове понести витрати по оплаті вартості такої експертизи.
Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до частини 3 вказаної статті проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, необхідно враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Додатком № 1 до вказаної Інструкції встановлено, що Рівненська область відноситься до зони регіонального обслуговування Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Враховуючи те, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішення даного спору, необхідні спеціальні знання, а також зважаючи на орієнтовний перелік вирішуваних даною експертизою питань, передбачений вищезазначеною Інструкцією, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи.
З огляду на вищенаведені нормативні приписи суд дійшов висновку про те, що виконання даної експертизи слід доручити державній спеціалізованій установі Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, місто Луцьк, вулиця Червоного Хреста, 16) та поставити перед експертом наступні питання: "Чи підтверджується документально факт виконання робіт по проведенню капітального ремонту приміщень Державного архіву Рівненської області за адресами, вказаними у договорах про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року, в обємах та обсягах, зазначених у даних правочинах? Чи підтверджується документально факт виконання вищенаведених робіт саме товариством з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс"? Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс" розмір заборгованості Державного архіву Рівненської області за фактично виконані роботи згідно договорів про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року із зазначенням розміру такої заборгованості по кожному такому правочину окремо з урахуванням вартості цих робіт на момент їх проведення?".
Слід зазначити, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час розгляду справи має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 23 Постанови.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами частини 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, а також зважаючи на те, що за змістом даних нормам обовязок по доказуванню факту виконання спірних робіт, їх виконавця, обєму та обсягів, а також вартості даних робіт, покладено на позивача, суд дійшов висновку про необхідність покладення попередньої оплати вартості судової експертизи на товариство з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс" з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Призначити у справі № 918/1279/15 судову експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, місто Луцьк, вулиця Червоного Хреста, 16).
3. Поставити перед судовим експертом наступні питання:
а) Чи підтверджується документально факт виконання робіт по проведенню капітального ремонту приміщень Державного архіву Рівненської області за адресами, вказаними у договорах про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року, в обємах та обсягах, зазначених у даних правочинах?
б) Чи підтверджується документально факт виконання вищенаведених робіт товариством з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс"?
в) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Захист-Сервіс" розмір заборгованості Державного архіву Рівненської області за фактично виконані роботи згідно договорів про проведення капітального ремонту Держархіву Рівненської області від 14 травня 2007 року, від 4 червня 2007 року та від 22 травня 2008 року із зазначенням розміру такої заборгованості по кожному такому правочину окремо з урахуванням вартості цих робіт на момент їх проведення?
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за достовірність експертизи, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України.
5. Попередню оплату вартості судової експертизи в повному обсязі покласти на товариство з обмеженою відповідальністю-фірму "Захист-Сервіс" з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю-фірму "Захист-Сервіс" провести своєчасну та повну оплату експертизи.
6. Сторонам надати експерту Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за його клопотанням визначені ним документи, необхідні для проведення призначеної судової експертизи.
7. Матеріали справи № 918/1279/15 направити до Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
8. Зобов'язати судового експерта надіслати копії експертних висновків сторонам у справі згідно з вимогами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Є.В. Павленко
The court decision No. 55048596, Commercial Court of Rivne Oblast was adopted on 18.01.2016. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 918/1279/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: