Court ruling № 55040123, 15.01.2016, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження №2/760/2245/16

В справі № 760/500/16-ц

У Х В А Л А

/ про залишення позовної заяви без руху/

15 січня 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства »Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування збитків, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача9010,10 гр. збитків, 5943, 65 гр. пені, 450,00 гр. річних, 6035, 98 гр. інфляційних втрат та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання послуг страхування

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Права, свободи та інтереси фізичних осіб захищаються у спосіб, визначений законами України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме:

Звертаючись до суду, позивач свої вимоги обґрунтовує як нормами ЦК України, які регулюють порядок та підстави виплати страхового відшкодування, так і Законом України» Про захист прав споживачів».

Посилаючись на норми Закону України « Про захист прав споживачів», в т.ч. як на підставу звільнення від сплати судового збору, в позові з врахуванням вимог даного Закону не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину,а саме:

-які норми Закону України « Про захисти прав споживачів» були порушені відповідачем щодо нього, коли саме та в який спосіб;

-відсутнє посилання на докази, якими підтверджується порушення норм даного Закону щодо позивача;

-чи є позивач споживачем страхових послуг відповідача і якщо так, на підставі чого виникли ці права;

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст.23, 1167 ЦК України та самим Законом України» Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст.119 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з цього,-

-якими діями відповідача завдано моральної шкоди позивачу та в якому розмірі, оскільки ні в змісті позову, ні в його прохальній частині цього не приведено;

-в чому полягає завдана позивачу діями відповідача моральна шкода;

-якими доказами це підтверджується;

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При зверненні до суду документ про сплату судового збору не додано.

З точки зору ст. 80 ЦПК України пред'явлений позивачем позов є позовом майнового характеру.

Відповідно до ст.80 ЦПК України ціна позову визначається:

-у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно ч.2 ст.4 Закону / в редакції від 01.09.2015 року/ за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 487, 20 гр. та не більше 6 090, 00гр.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII визначає, що з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 218 гривень.

Виходячи з цього, ціни позову, яка може бути збільшена з врахуванням вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному ч.2 ст.4 Закону України « Про судовий збір» на:

-р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р/с., 02896762.

Посилання позивача на Закон України "Про захист прав споживачів" в обгрунтування звільнення від сплати судового збору не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

Так, даний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг і виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і послуг різних форм власності, установлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та засади реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

З точки зору даного Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого робітника.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 р. у справі № 1-26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) діяльність страховика підпадає під визначення послуги та виконавця, що містяться у ч. 1 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів".

Таким чином, у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються зазначеним Законом у частині, не врегульованій спеціальним законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не є стороною укладеного з відповідачем договору страхування, є потерпілою особою в ДТП за участю застрахованого відповідачем автомобіля, тобто, а тому з точки зору закону не є споживачем послуг відповідача, так як не замовляв у нього дану послугу.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-126цс14 від 11.03.2015 року, яка, з точки зору ст.360-7 ЦПК України, є обов»язковою для суду.

Крім того, статтею 5 Закону України « Про судовий збір» в редакції, яка набула чинності з 01.09.2015 року, встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Даною нормою закону споживачі від сплати судового збору при зверненні до суду не звільнені.

Тобто, діючим Законом України « Про судовий збір» не передбачено звільнення особи від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про захист прав споживача.

Крім того, за наявності декількох нормативно-правових актів однакової юридичної сили, норми яких по-різному регулюють одну і ту ж сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах застосовуються положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

При таких обставинах, керуючись ст.119 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства »Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування збитків залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання нової належно оформленої позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя