№ 55021026, 04.01.2016, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/11/16 Головуючий у І-й інстанції - Литвиненко І.Ю.

Справа № 200/2272/15 -п Суддя-доповідач - Кононенко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2015 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2015 року, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

01.10.2015 року, як вбачається з постанови судді першої інстанції, ОСОБА_2, керував автомобілем ВАЗ 111940, д\н НОМЕР_2, у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КЗ «ДНД» ДОР» № 4411 від 01.10.2015 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити захід стягнення на штраф у розмірі встановленому на розсуд суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що захід адміністративного стягнення обраний із порушенням вимог закону, оскільки суд не вказав жодного доводу на підставі якого, обирає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а не штрафу. Також вказує на те, що судом порушено вимоги ст. 33 КУпАП. Вказує на те, що постанова не відповідає матеріалам справи та є необґрунтованою та формальною. Зазначає, що жодного разу не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі доводи та вимоги апеляційної скарги, підтвердив викладені в її обґрунтування доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити. Пояснив, що в ввечері випив пива, але йому потрібно було сісти за кермо, у зв'язку з тим, що його дівчині стало погано, і їй була необхідна медична допомога. Вину визнає в повному обсязі.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності постанови суду вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи та є необґрунтованою та формальною є безпідставними і такими, які спростовуються матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 256670 складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом працівника ІДПС РДПС; висновком медичного огляду № 4411 від 01.10.2015 року зробленого о 23.50 годині, згідно якого ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння; розпискою про передання транспортного засобу під керування водія ОСОБА_3; письмовими поясненнями водія ОСОБА_2, з яких вбачається, що останній на передодні випив 1 л. пива.

При накладенні стягнення на ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження ним вчинення нових правопорушень.

Враховано характер вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що полягає в грубому порушенні порядку користування правом керування транспортними засобами.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він сів за кермо у зв'язку з тим, що його дівчині стало погано і їй необхідна була медична допомога, не виправдовують і не пом'якшують його вини в скоєному адміністративному правопорушенні та не є безумовною підставою для зміни йому адміністративного стягнення на більш м'яке. А окрім того, дані обставини не підтвердженні та не доведені ОСОБА_2 в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосовані до ОСОБА_2 судом першої інстанції вид та строк адміністративного стягнення є обґрунтованими та в повній мірі будуть сприяти його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень, тоді як доводи апеляційної скарги не дають законних підстав для зміни накладеного на правопорушника адміністративного стягнення.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області: О.М. Кононенко