Decision № 55018102, 14.01.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/6961/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Пономаренко Л.Е.

Провадження № 22-ц/778/573/16 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

Маловічко С.В.

Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 21.05.2012р. між ПРИВАТБАНКОМ та відповідачем було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 28.02.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 7435,67 грн., яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 5835,67 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн. В частині стягнення комісії та пені в сумі 1600 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та задовольнити позов в цій частині.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання апеляційного суду 14 січня 2016р. не з»явився, будучи повідомлений належним чином, про що мається поштове

повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідачу ОСОБА_4 судові повістки направлялись за єдиною відомою суду адресою, за якою він значиться зареєстрованим, звідки повертались із вказівкою про закінчення терміну зберігання.

Апеляційний суд намагався повідомити відповідача в телефонному режимі за телефонними номерами, вказаними в Анкеті-заяві, але було встановлено, що номера телефонів не обслуговуються, не належать ОСОБА_4 або не відповідають.

За вказаних обставин, колегія вважає, що відповідач є повідомленим у відповідності до вимог ст. 77 ЦПК України.

Враховуючи вказане, колегія розглянула справу згідно статті 305 ЦПК України за відсутності сторін у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Банком не оспорюються встановлені судом обставини щодо існування між сторонами у справі договірних відносин, що випливають з кредитного договору б/н від 21.05.2012р., згідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Кредитна угода складається із Анкети-заяви, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, про ознайомлення з якими відповідач зазначив в заяві.

Судом встановлено, що на порушення пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід»ємною частиною договору, відповідач не погашав своєчасно заборгованість за кредитом та відсотками, тому Банк у відповідності до вимог п. 1.1.5.21 Умов та згідно з Тарифами нараховував клієнту пеню на прострочену заборгованість.

Банк просив в позові стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 7 435,67 грн., яка утворилась станом на 30.06.2015р. та складається із: 1996,25 грн. - тіло кредиту, 3009,15 грн. - відсотки, 1600 грн. - пеня та комісія, штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 330,27 грн. (процентна складова).

Суд, частково задовольняючи позов Банку та стягуючи 5 835,67 грн., вважав, що є доведеним розмір заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та штрафам. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 1600 грн., яку Банк зазначив як пеню та комісію, суд вказував, що банк не відокремив ці дві складові, які є різними за своєю правовою природою, тому ці вимоги банку суд вважав необґрунтованими.

Саме в цій частині Банк оскаржив рішення суду, вказуючи, що фактично вся сума 1600 грн. є пенею, яка нарахована за порушення відповідачем строків здійснення платежів з погашення кредиту та відсотків, нарахування та розмір якої врегульовано Тарифами. Вважає, що суд мав встановити ці обставини за наданими матеріалами справи, а не відмовляти в позові за його необґрунтованістю.

Дослідивши вказані доводи апеляційної скарги, колегія вважає їх спроможними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1.5.21 Умов та правил надання банківських послуг, при непогашенні кредиту, процентів та винагороди Банку в строк, встановлений договором, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми вважається простроченою, на яку нараховується пеня.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пеня за несвоєчасне погашення заборгованості нараховується в наступних розмірах: пеня (1) = ( базова процентна ставка за договором )/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму більшу 50 грн. ( а.с. 8).

З таблиці розрахунку заборгованості - з графи 13 «Пеня та комісія» вбачається, що за порядком розрахунку та наявності простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам, яка міститься у інших графах таблиці, нарахована в графі 13 сума заборгованості є лише пенею. Про вказані обставини, зокрема, зазначає в апеляційній скарзі банк, що відповідає вказаним матеріалам справи.

Отже, суд необгрунтовано відмовив в задоволенні позову Банку щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 1600 грн. як нарахованої на прострочену основну заборгованість пені.

Зважаючи на зазначене, колегія визнає апеляційну скаргу обґрунтованою, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалює рішення про задоволення позову про стягнення пені у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року в частині відмови в позові щодо стягнення пені скасувати.

Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення пені задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пеню за кредитним договором б/н від 21.05.2012р. в сумі 1600 ( одна тисяча шістсот) гривень.

В решті рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: