ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 січня 2016 року м. Київ К/800/52296/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Моторний О.А.
розглянувши касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015
у справі № 820/18004/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області Головного управління Міндоходів у Харківській області
третя особа - Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 касаційну Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, у зв'язку з порушенням вимог ч. 5 ст. 213 КАС України (до касаційної скарги не доданий документ про сплату судового збору) залишено без руху, відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 29.12.2015.
Проте, станом на день винесення даної ухвали, недоліки зазначеної касаційної скарги не усунуті.
Відповідачем повторно надіслано суду касаційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому, в обґрунтування несплати судового збору, зазначено, що на час подання позову до суду першої інстанції, судовий збір для податкового органу не підлягав сплаті, а, отже, розмір ставки судового збору для звернення податкової інспекції з касаційною скаргою має дорівнювати нулю, у зв'язку із чим відповідач просить відкрити провадження за його касаційною скаргою.
Крім того, відповідачем вказано, що аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 № 21-598а15.
Оскільки, Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції, положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить, а обставини, викладені в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 № 21-598а15, відмінні від тих, на які посилається скаржник, як на підставу несплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання податкового органу задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ч. 6 ст. 108 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 108, 165, 214 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 235-238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного О.А. Моторний
суду України
The court decision No. 55004992, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 14.01.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 820/18004/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: