ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 січня 2016 року К/800/50482/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2015 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення недоліків до 30 грудня 2015 року, а саме, для надання документу про сплату судового збору.
На виконання даної ухвали скаржник направив на адресу суду додатки з клопотанням , в якому він зазначає, що згідно Закону України "Про судовий збір", в редакції що діяла до 01 вересня 2015 року, органи Пенсійного фонду України звільнялися від сплати судового збору, а тому відсутній розмір ставки судового збору за подання касаційної.
Однак, пояснення позивача стосовно несплати судового збору за подання касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки наявність у скаржника пільг щодо сплати судового збору, установленої ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який діяв до 01 вересня 2015 року, не свідчить про відсутність такого обов'язку у нього при поданні касаційної скарги у даній справі, оскільки редакція Закону України "Про судовий збір" змінена п.2 розділу II Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесенні змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Також, посилання на постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року № 21-598а15 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року є безпідставними, оскільки у наведених судових рішень вказано на відсутність обов'язку зі сплати судового збору при оскарженні судових рішень саме в особи, яка в силу положень п. 23 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати за подання відповідного позову.
Оскільки, скаржником не додано документ про сплату судового збору, а тому недоліки касаційної скарги вважаються не усуненими.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовується правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Виходячи з викладеного та відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підлягає поверненню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.Ф. Ситников
The court decision No. 55004455, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 12.01.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 813/4530/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: