Справа № 337/5194/14-к
Провадження № 1-в/337/27/2016
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.01.2016 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Громов І.Б., розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_1, щодо розгляду питання про зарахування часу утримання під вартою у відповідності до ч.5 ст.72 КК України відносно нього,
в с т а н о в и в:
До Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання ОСОБА_1, засудженого вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.02.2015 року за ст.185 ч.2, 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 17000 гривень, який на підставі ст..72 КК України виконується самостійно, про застосування до нього Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року.
Вивчивши вказане клопотання, приходжу до висновку, що клопотання подане з порушенням правил підсудності та підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і помякшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу.
Відповідно до положень ч.2 ст. 539 КПК України вирішення питань виконання вироку зокрема питань про звільнення від покарання та його відбування, віднесене до компетенції суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Як вбачається з клопотання, засуджений ОСОБА_1 просить зарахувати йому строк попереднього увязнення у строк покарання на підставі вимог ч.5 ст.72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року.
Оскільки зазначений Закон не визначає, який суд має право розглядати такі клопотання, при вирішенні зазначеного питання слід виходити із вимог ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Враховуючи зміст положень ч.6 ст.9 КПК України, під час виконання вироку питання застосування Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року має вирішуватись відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України районним судом, в межах юрисдикції якого виконується вирок.
Як вбачається з наданого клопотання засуджений відбуває покарання у виправній колонії, яка знаходиться у Вільнянському районі Запорізької області.
З урахуванням наведеного, подане клопотання підлягає поверненню особі яка звернулась до суду для звернення з ним до належного суду, яким є районний суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 537, 539 КПК України, суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання повернути особі, яка його подала.
Розяснити заявникові його право звернутися з даним клопотанням до районного суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок відносно нього.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.
Суддя:
The court decision No. 54963148, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 14.01.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 337/5194/14-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: