Court ruling № 54955636, 13.01.2016, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/13599/14-ц

Провадження № 2/369/369/16

УХВАЛА

Іменем України

13.01.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Кондратенко М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі ОСОБА_2 Міністрів України, Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» до Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «А-Скрин», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок на користь держави та визнання права власності на земельні ділянки за державою.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Свої вимоги представник ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Представник відповідача у заяві зазначав, що у прокурора відсутні повноваження на ведення справи, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

У судовому засіданні прокурор прокуратури Київської області заперечував проти задоволення заяви.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 Міністрів України заперечував проти задоволення заяви.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 заяву підтримали та просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 заяву підтримав і просив її задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В поданій заяві представник відповідача ОСОБА_1 вважав, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених вимоги п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки звертаючись з поданим позовом до суду, прокурор не є уповноваженою особою, яка має право на ведення даної справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно вимог ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Перший заступник прокурора Київської області звернувся з вказаним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області 29 грудня 2014 року на підставі вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, відповідно до вимог якої визначено форми та підстави представництва прокурором інтересів громадянина або держав в суді.

В позовній заяві прокурор вказував, що порушені були інтереси держави, адже з її власності протиправно вибули лісові землі, що загрожує знищенню лісових насаджень. На даний час відповідно до вимог ст. ст. 122, 149 ЗК України розпорядником земель лісогосподарського призначення державної власності є виключно ОСОБА_2 Міністрів України. В зв»язку з цим, як вказав Перший заступник прокурора Київської області, даний позов поданий на захист інтересів держави в особі ОСОБА_2 Міністрів України та Національного Університету Біоресурсів і Природокористування, як користувача спірних земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року за № 3-рп/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В позовній заяві прокурор вказав, що ним визначено позивачем у справі ОСОБА_2 Міністрів України, який відповідно до законодавства є розпорядником спірних земельних ділянок, та Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України в особі відокремленого підрозділу «Боярська Лісова Дослідна Станція», якого, як вважав прокурор, незаконно позбавлено права постійного користування спірними земельними ділянками.

Прокурор зазначав, що спірними розпорядженнями і діями щодо передачі оскаржуваних земельних ділянок у приватну власність, подальшого їх відчуження порушено право власності держави на землі лісового фонду, які не можуть передаватися з державної власності у приватну власність, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання лісогосподарських земель, їх відтворення, що й стало підставою, на думку прокурора, для захисту інтересів держави відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, ст. ст. 45, 46 ЦПК України на час звернення ним з даним позовом до суду у грудні 2014 року.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі, оскільки доводи представника відповідача ОСОБА_1, на які він посилається у своїй заяві, не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Керуючись ст. 168, ст. 207 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ковальчук