Decision № 54913708, 10.12.2015, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/8266/15-ц

Провадження № 2/643/3356/15

10.12.2015 року Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Зінченко Ю.Є.

при секретарі Давиденко Т.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі через свого представника звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що 23 листопада 2011 року в м. Харкові помер ОСОБА_5, який є дядьком позивачів. Після його смерті залишилась спадщина, яка складалась з квартири АДРЕСА_1, на яку померлий залишив заповіт, посвідчений Третьою харківською державною нотаріальною конторою 16.04.1999. Відповідно до вказаного заповіту спадкоємцями ОСОБА_5 у рівних частках є: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відповідно до довідки КП «Харківське БТІ» № 247-0202 від 30.10.2013 квартира № 154 в м. Харкові по пр-ту 50 річчя ВЛКСМ, буд. № 34 належить ОСОБА_5 на підставі довідки ЖБК «Левада» № 475 від 24.12.1993.

На час смерті ОСОБА_5 проживав із ОСОБА_6, яка померла 21 лютого 2012 року. 24 вересня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 643/9466/14-ц, а саме із відповіддю Третьої харківської державної нотаріальної контори на ухвалу суду про витребування доказів - матеріалів спадкової справи після ОСОБА_6 було виявлено, що Третьою ХДНК 06.04.2012 за заявою спадкоємця померлої ОСОБА_4 відкрито спадкову справу № 85/2012. Крім того, в той же день стало відомо, що ОСОБА_6 залишила заповіт, відповідно до якого спадкоємцями всього її майна крім ОСОБА_4 є ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 Днем відкриття спадщини після ОСОБА_6 є 21 лютого 2012 року.

Оскільки позивачами пропущений строк для подання заяв про прийняття спадщини Третя Харківська державна нотаріальна контора відмовила їм у вчиненні відповідних нотаріальних дій щодо оформлення спадщини. Позивачі постійно проживають за межами України: ОСОБА_1 в ОСОБА_8, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Білорусі. Позивачі вважають, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6 пропущений з поважних причин, адже як на момент відкриття спадщини, так і на сьогоднішній день вони постійно проживають за межами України, а відповідно до діючого законодавства, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцями особисто.

Просять позов задовольнити та визначити позивачам додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 21 лютого 2012 року у розмірі один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, обґрунтовував пропуск строку тим, що позивачі є громадянами інших держав, не мешкають на території України, тому строк подання заяви на прийняття спадщини пропущений ними із поважних причин. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, вважали, що строк для прийняття спадщини поновленню не підлягає, крім того позивачам рішенням суду вже раніше відмовлялося у задоволенні позовних вимог про поновлення строку на прийняття спадщини, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно копії заповіту, ОСОБА_6 заповіла все своє майно, яке належатиме їй на час смерті порівну ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, також ОСОБА_4 заповіла грошовий внесок з відсотками (а.с. 3).

Листом від 24.09.2014 року № 2074/02-14 Третьої ХДНК щодо неможливості оформити спадщину, представника позивачів повідомлено про видачу свідоцтва про пропуск строку звернення з заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 4 ). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 внаслідок укладення шлюбу 25.10.2002 року змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 51).

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, громадянин ОСОБА_8 ОСОБА_1 перетинав державний кордон України 5 разів в 2011 році, один раз у 2012 році - 17.04.2012 року, 2 рази у 2013 році, інформації щодо перетинання державного кордону України громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в базі немає (а.с. 63).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається в наслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1276 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) якщо спадкоємець за заповітом за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Згідно п. 2 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справи від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сімєю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином на підставі наданих доказів судом встановлено, що ОСОБА_6 на користь позивачів та відповідача складено заповіт, відповідач спадщину за заповітом прийняв, а позивачі ні. Позивач ОСОБА_1 після відкриття спадщини перетинав державний кордон України у 2012 році 1 раз, у 2013 році 2 рази. Крім того, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2014 року за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Харківської міської ради, треті особи: Третя ХДНК та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено з підстав ненадання позивачами належних доказів на підтвердження позовних вимог. Рішення суду набрало законної сили (а.с. 29-34). Тобто обставини, які встановлені вказаним судовим рішенням, відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачами на підтвердження позовних вимог не надано суду належних та допустимих доказів поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом. Суд не вважає поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом постійне проживання за межами України, оскільки доказів неможливості приїхати на територію України та подати своєчасно заяви про прийняття спадщини, або направити вказані заяви поштою, позивачами не надано. Крім того, позивачами не надано документів, на підставі яких можливо встановити їх особи та місце реєстрації.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, судом на підставі наданих позивачами доказів не встановлено поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, в звязку з чим суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 169, 209, 214-216 ЦПК України, ст.ст. 1218-1223, 1225, 1270, 1272, 1276 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зінченко Ю.Є.