Court ruling № 54893330, 02.03.2015, Korabelnyi District Court of Mykolaiv City

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/6213/14-ц

Провадження № 2/488/385/15 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Волинській Я.І.,

за участю прокурора ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

та представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Миколаївське лісове господарство" до Миколаївської міськради та ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасуванння рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 1.5 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 2/24 від 30.06.2006 р., згідно якого ОСОБА_4 було надано дозвіл щодо відведення земельної ділянки, площею 906 кв.м. за рахунок земель лісового господарства для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Миколаїв, вул. Гагаріна 2/5;

- визнати незаконним та скасувати п. 14 та п. 14.2 розділу 4 рішення Миколаївської міськради № 17/46 від 09.11.2007 р., яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 906 кв.м. за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство" для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по вул. Гагаріна 2/5 у м. Миколаєві;

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 932940, який був виданий ОСОБА_4 17.09.2008 року, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800101517;

- зобов"язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку, площею 906 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:031:0013, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Гагаріна 2/5 у власність держави в особі ДП "Миколаївське лісове господарство".

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник заявили клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міськради, посилаючись на те, що такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, тобто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, до суду надійшла заява від ОСОБА_6 про залучення його до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, зокрема, у п. 3 дав роз'яснення, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

У п.7. вказаної постанови зазначено, що земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

За такого, суд вважає необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача та його представника про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права та обовязки щодо однієї із сторін.

З урахуванням цього суд вважає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_6 про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору.

Керуючись ст.ст. 35, 168, 205 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 та його представника про закриття провадження у справі відмовити.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору ОСОБА_6.

Суддя Л.І. Селіщева