Court ruling № 54873242, 23.12.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" грудня 2015 р. справа № 808/7931/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представника заявника Шевченко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. у справі № 808/7931/15

за поданням Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного Управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та вилучення готівки, -

встановив:

23 вересня 2015 року о 17:10 год. Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного Управління ДФС у Запорізькій області звернулася до суду першої інстанції з поданням про стягнення податкового боргу в розмірі 25 387,87 грн. з рахунків Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. 17:30 год. подання повернуто заявнику. Ухвала мотивована тим, що заявник у наданий ухвалою суду від 23.09.2015 р. строк не усунув недоліки подання, а саме не надав докази сплати судового збору в сумі 1218 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявник оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, заявник зазначив, що при подачі подання представником ДПІ було додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, проте, судом не було прийнято до уваги дане клопотання, що призвело до необґрунтованої відмови у відстроченні сплати судового збору і, у зв'язку з цим, повернення подання.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким повернути

справу на новий розгляд.

В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав.

Представник ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи у судове засіданні не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до подання заявником було долучено клопотання щодо сплати судового збору, в якому заявник просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення. В обґрунтування клопотання заявник посилався на положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" та на те, що сплата судового збору може призвести до значних втрат Державного бюджету України, кошторисом видатків на 2015 рік не передбачено витрат на сплату судового збору.

Питання щодо відстрочення сплати судового врегульовано положеннями ст. 88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведено вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити від сплати судового збору. Єдиною підставою для вчинення зазначених дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження наведених доводів щодо неможливості сплати судового збору заявник доказів не надав, тому колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, в тому числі і органи ДФС.

Зі змісту ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2015 р., якою залишено без руху подання заявника, вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору. Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання у зв'язку з тим, що до клопотання не додано жодного документу, що свідчить про важкий матеріальний стан податкового органу та відсутність вказаного виду витрат у кошторисі. Тому доводи апеляційної скарги, що таке клопотання судом не розглянуто, не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч.4 ст.183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвалу суду від 23.09.2015 р. податковим органом не було оскаржено та не виконано податковим органом у встановлений строк, що відповідно до ч.4 ст.183-3 КАС України є підставою для повернення подання заявнику.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року задоволено клопотання заявника та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.09.2015 р. до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги заявником не було сплачено судовий в сумі 1218 грн.

Отже, судовий збір сумі 1218 грн. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. у справі №808/7931/15 залишити без змін.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 1218 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного Управління ДФС у Запорізькій області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко