№ 54871201, 05.11.2015, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 р. Справа № 804/12881/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області, в якому просить визнати дії Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області у відмові позивачу у реєстрації за постійним місцем проживання позивача - квартирі № АДРЕСА_1 - протиправним, зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області провести реєстрацію позивача за постійним місцем проживання в квартирі № АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач визнана наймачем квартири № АДРЕСА_1, однак позивачу було відмовлено в повторній реєстрації за місцем проживання, вважає таку відмову протиправною.

Позивач до суду надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, в тому числі надав письмові заперечення по справі, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, як не обґрунтованих.

Представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 (позивач) на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради №228 від 21.09.2011 року була визнана наймачем за раніше укладеним договором найму жилих приміщень на квартиру АДРЕСА_1, копія даного рішення наявна в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем, в липні 2015 року вона вирішила змінити місце проживання та проживати разом із дочкою в м.Дніпропетровську.

Так, 16 липня 2015 року позивач звернулась з заявою до Дніпровського районного відділу у місті Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зняття її з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з вибуттям до міста Дніпропетровськ у Ленінський район, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, 17.07.2015 року у позивача суттєво змінились обставини пов'язанні з бажанням змінити місце проживання і вона звернулась до відповідача з метою повторної реєстрації за місцем проживання.

15.07.2015 року позивач звернулась до Начальника Дніпровського районного відділу у м.Дніпродзержинську Державної міграційної служби України із заявою про розгляд питання про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та до заяви додано витяг із рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради №228 від 21.09.2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідачем було заяву розглянуто та повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів для реєстрації місця проживання в Україні, а саме: письмову заяву про реєстрацію місця проживання, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, квитанцію про сплаті державного мита, талон зняття з реєстрації проживання в Україні, документи, що підтверджують право проживання в житлі, що підтверджується листом від 07.08.2015 року за вих. №12221-1267.

При вирішенні даного спору суд виходить з наспуного.

Відповідно статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року для реєстрації особа подає, зокрема, письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації.

Як вбачається з документів, які надані до суду, позивачем не було надано відповідачу усіх необхідних документів, які передбачені Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації місця проживання особи в Україні.

В тому числі, суд зауважує, що відповідно до статті 107 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 року (який є чинним на момент виникнення правовідносин) у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

В паспорті позивача, копія якого наявна в матеріалах справи, міститься позначка про зняття з реєстрації місця проживання -16.07.2015 року.

Щодо посилання позивача на той факт, що вона фактично не вибула з квартири, а лише знялась з реєстрації, то факт постійного проживання повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, яке в даному випадку є судове рішення про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, протиправність дій відповідача щодо відмови у реєстрації судовим розглядом справи не встановлена.

Щодо позовних вимог зобов'язати відповідача провести реєстрацію позивача за постійним місцем проживання, слід зазначити, що такі вимоги є передчасним в даному випадку.

З урахуванням викладеного вище, в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Виконавчий комітет Дніпровської у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко