Справа № 755/9955/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09.06.2015 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів.
Представник позивача подав до суду письмову заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на ? частину будинку АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свою заяву тим, що рішенням суду від 15.06.2015р. в порядку поділу майна подружжя право власності на ? частину будинку було визнано за ОСОБА_4 , при цьому, зменшилася частка відповідача, який, відповідно, на даний час володіє лише ? частиною будинку, що свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити його виконання в майбутньому.
Вивчивши заяву, встановлено наступне.
З наданої до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.06.2015р. убачається, що власниками квартири АДРЕСА_1, на яку заявник просить накласти арешт, є ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказана квартира є предметом іпотеки (іпотекодержатель ВАТ «ВТБ»); відомостей про те, що існує реальна загроза або намір відчуження ОСОБА_3 належної йому 1/3 частини квартири суду не надано.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №920 від 18.05.2009р. ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_2.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2015р. в порядку поділу майна подружжя право власності на ? частину будинку було визнано за ОСОБА_4, а право власності на іншу ? частину будинку - за ОСОБА_3
При цьому, з рішення суду убачається, що з позовом про поділ спільного майна подружжя дружина ОСОБА_4. звернулася ще у листопаді 2014 року.
Всі ці обставини у сукупності не дають підстав суду зробити висновок про намір відповідача відчужити належне йому майно з метою ухилитися від виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Обставин того, що невжиття заходів у вигляді арешту на ? частину будинку та на 1/3 частину квартири, яка є предметом іпотеки, може утруднити чи зробити неможливим рішення суду про стягнення грошових коштів, суд не убачає.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) N 12-рп/2010 від 28.04.2010р., суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ними ухвали.
СУДДЯ:
The court decision No. 54822108, Dnipro District Court of Kyiv City was adopted on 14.12.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 755/9955/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: