Decision № 546183, 29.03.2007, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.07

Справа № 17/90-07.

За позовом: Приватної фармацевтичної фірми «Зафіра»

довідповідачів: 1)Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області;

2) Вокзал станції Суми Південної залізниці

про продовження терміну дії договору оренди

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Овчаренко В.І.

Від відповідачів: 1) Фролова О.П.,

2) Ушкалова Н.М.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд зобов‘язати відповідача продовжити термін дії договору оренди від 16.02.2006 р. №802 на новий строк по 07.02.2009 р. (на строк дії ліцензії) на умовах, викладених у договорі оренди від 16.02.2006 р. №802.

Перший відповідач в письмовому відзиві проти задоволення вимог позивача не заперечував, пояснив, що позивач добросовісно виконував умови договору оренди, але при зверненні по надання дозволу на поновлення договору оренди до органу, уповноваженого управляти державним майном, Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» у наданні дозволу відмовлено.

Другий відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, повідомив, що ДАЗТУ «Укрзалізниця» відмовило в подовженні терміну дії договору оренди, оскільки ним прийнято рішення використовувати займану позивачем площу для своїх виробничих потреб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив:

16 лютого 2006 р. між Приватною фармацевтичною фірмою «Зафіра» і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області укладено договір оренди державного майна №802, згідно з яким перший відповідач передав позивачу в строкове платне користування частину вбудованого приміщення загальною площею 8,3 кв.м., розташованого на першому поверсі двоповерхової будівлі залізничного вокзалу за адресою: м. Суми, площа Привокзальна, 1, що знаходиться на балансі Вокзалу станції Суми Південної залізниці, для розміщення аптечного кіоску.

Відповідно до п.10.1. Договору строк його дії встановлюється з 16.02.2006 р. до 15.01.2007 р.

Згідно з п.10.2. Договору строк дії Договору може бути продовженим тільки за наявності згоди Балансоутримувача – Вокзалу станції Суми Південної залізниці.

Пунктом 10.3. договору оренди державного майна №802 передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін та погодженням з Балансоутримувачем. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

У зв‘язку з закінченням терміну дії договору позивач листом від 08.12.2006 р. №25 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області з проханням продовжити термін дії договору оренди.

Листом від 29.01.2007 р. №09/549 перший відповідач відмовив позивачу в поновленні дії договору у зв‘язку з наміром Південної залізниці використовувати вказане майно більш ефективно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є належним орендарем та сумлінно виконує умови договору оренди державного майна №802, а саме: довідкою начальника Вокзалу станції Суми Південної залізниці від 27.12.2006 р. №730/3 про відсутність заборгованості перед бюджетом та відсутність податкової застави об‘єкта оренди; листом начальника Вокзалу станції Суми Південної залізниці від 19.12.2006 р. №718/3 про те, що він не заперечує проти поновлення терміну оренди майна №802 від 16.02.2006 р.

Крім того, 15.01.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та приватною фармацевтичною фірмою «Зафіра» був укладений договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 16.02.2006 р. №802, згідно з яким був змінений розмір орендної плати, що також свідчить про намір сторін продовжувати дію первісного Договору.

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Таким чином, суд вважає, що договір оренди державного майна №802 від 16.02.2006 р. відповідно до п.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», є продовженим на тих же умовах, оскільки позивач є належним орендарем, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.

З боку відповідачів не було спростовано виконання з боку позивача його зобов’язань за вищевказаним договором оренди належним чином.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України будь - яка особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оскарження, а засобами захисту такого права відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу є, в тому числі, визнання права або іншим способом, що визначений законом або договором.

Враховуючи викладені вище норми закону, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а договір оренди державного майна №802 від 16.02.2006 р., укладений між сторонами, продовженим строком на 11 місяців на тих же умовах.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов‘язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) продовжити термін дії договору оренди від 16.02.2006 р. №802, укладений між Приватною фармацевтичною фірмою «Зафіра» (40020, м. Суми вул. Курська, 115, код 31208878) і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області, на 11 місяців на тих же умовах з урахуванням договору від 15.01.2007 р. про внесення змін до договору оренди державного майна від 16.02.2006 р. №802, укладеного між тими ж сторонами.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО