ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24 грудня 2015 року м. Київ К/800/51698/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015
у справі № 803/240/15-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-торгова фірма «Вишукана реклама»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 у справі № 803/240/15-а.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2015 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу відповідача було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2015 відповідачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі не надано. Однак, відповідачем подано клопотання, в якому повторно ставиться питання про звільнення податкового органу від сплати судового збору.
Оскільки Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить, суд приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає як безпідставне.
Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2015 відповідачем виконано частково, а саме - скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє сторону права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, після усунення недоліків касаційної скарги.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 10.12.2015, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області повернути скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного І.В. Борисенко
суду України
The court decision No. 54597534, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 24.12.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 803/240/15-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: