Court ruling № 54596372, 24.12.2015, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/43/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О. Є. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

представника позивача Валькова О. Я., представника відповідача Коворотного М. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Аваль» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Аваль» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 року № 0003862320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року позовні вимоги було задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2015 р. касаційну скаргу приватного підприємства "Аваль" задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 04.08.2011 р. № 1799/23/32601619.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186830,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2009 року - в сумі 41700,00 грн., за 2009 рік - в сумі 64075,00 грн., за 1 квартал 2010 року - в сумі 23505,00 грн., за півріччя 2010 року - в сумі 54755,00 грн., за 3 квартали 2010 року - в сумі 82005,00 грн., за 2010 рік - в сумі 104505,00 грн., за 1 квартал 2011 року - в сумі 18250,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 р. № 0003862320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 186830,00 грн. за основним платежем та 42146,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону було визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Зазначені норми знайшли своє відображення також в Податковому кодексі України.

Так з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено контракти від 01.07.2009 р. № 07, від 01.08.2009 р. № 08, від 01.09.2009 р. № 09, від 01.10.2009 р. № 10, від 01.11.2009 р. № 11, від 01.12.2009 р. № 12, від 02.01.2010 р. № 01, від 02.01.2011 р. № 01, за умовами яких ФОП ОСОБА_4 зобов'язувався надавати послуги по організації та веденню торгової діяльності підприємства позивача, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги відповідно до умов контрактів.

Виконання зазначених контрактів з надання маркетингових послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт, планами роботи на відповідний період, звітами з продажу за 2009 рік, 2010 рік та 2011 рік, а також актами переоцінки товарно-матеріальних цінностей кіосків, які наявні в матеріалах справи.

Оплата отриманих від контрагента маркетингових послуг відображена в бухгалтерському обліку позивача та підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими ордерами, картками рахунку 631, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631.

В судовому засіданні 24.12.2015 р. директор позивача пояснив потребу у залученні додаткових трудових ресурсів у вигляді вказаного контрагента необхідністю пошуку за межами регіону нетипових для виробництва у Чернігівській області видів продукції для досягнення позитивного ефекту від добросовісної конкуренції.

Також представник позивача надав пояснення стосовно обов'язків менеджера, що рахувався в спірний період за підприємством, які полягали у веденні бази товарів і інших робіт без відриву від робочого місця, та обов'язків водія - експедитора, який був задіяний виключно у роботі по розвезенню товарів зі складу до торгових точок в межах Чернігівської області.

Вказані особи, за твердженням позивача, фізично не могли охопити існуючий у спірний період обсяг роботи.

Матеріали справи також містять договори поставки товарів, укладені за результатами наданих маркетингових послуг з товариствами та фізичними особами-підприємцями, що свідчить про економічну мету позивача використати для власної господарської діяльності надані контрагентом послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, податковий орган правомірність прийнятого повідомлення - рішення не довів.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Аваль» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2015 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.