Court ruling № 54528608, 22.12.2015, Rubizhne City Court of Luhansk Oblast

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 1-кп/425/55/15

425/167/15-к

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Одношевної В.В.,

при секретарі : Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Мякінченко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1.Т.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення судового засідання за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням за ч.2 ст. 382 КК України, захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_2 було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст.. 48 КК України через те, що на час розгляду кримінального провадження в суді внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним, т.я. ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні злочину середньої тяжкості, повністю визнав себе винним в скоєнні правопорушення, раніше не судимий, 09.04.2014 р. звільнений з посади директора КП «Житловий сервіс», що позбавляє його можливості вчинити новий злочин з використанням такої ж посади, тяжко хворіє ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою, що позбавляє можливості вчиняти певні злочини, розірвав звязки з заступником Рубіжанської міськради Подхватіліним, що примусив його вчинити злочин. Все зазначене свідчить, на думку захисту, що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував щодо закриття справи, оскільки вважав, що наведені обставини не свідчать про втрату особою суспільної небезпеки, обвинуваченого, який підтримав клопотання свого захисника, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 р. №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 48 КК України - право, а не обовязок суду, який вирішує це питання. Також в постанові зазначено, що особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама, або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Вивчивши доводи клопотання, суд вважає, що обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним, суду не надано. При цьому суд враховує, що обвинувачений тільки 18.12.2015 р. у звязку з виходом на пенсію звільнений з посади начальника виробничого відділу КП «Кремінна-Комунсервіс» (тобто під час розгляду кримінального провадження в суді працював на одній з керівних посад комунального підприємства), зазначені хвороби не заважали обвинуваченому працювати, будь-яких даних, що саме Подхватілін примушував ОСОБА_1 вчиняти злочин, крім слів обвинуваченого, у суду немає. Вчинення особою кримінального правопорушення невеликої або середньої тяжкості, визнання вини в скоєнні правопорушення не є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 48 КК України. Тобто посилання захисту в клопотанні на те, що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним, на думку суду, не є обґрунтованим.

На підставі викладеного суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.48 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 382 КК України на підставі ст.. 48 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Одношевна