Court ruling № 54513044, 22.12.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2015 року м. Київ К/800/52924/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2015

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015

у справі № 815/3426/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015 у справі № 815/3426/14.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» (редакція діє з 01.09.2015)), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не менше 120 відсотків від 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником до касаційної скарги не додано оскаржуване судове рішення суду першої інстанції.

Крім того, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, оскільки до касаційної скарги долучено лише ксерокопію квитанції № 76 від 18.12.2015 про сплату судового збору в розмірі 584,64 грн., а, враховуючи вищенаведені положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання касаційної скарги по даній справі становить 2 192,40 грн. При цьому, документ про сплату судового збору подається в оригіналі.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у встановлених законом порядку та розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з наведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк до 11.01.2016 для усунення вказаних недоліків.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко