№ 54453037, 15.12.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 876/1430/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Сапіги В.П., Попко Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львов апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у справі № 813/3905/14 за позовом Державного підприємства «Львівугілля» до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування частково та визнання протиправною вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 08.05.2014 року №05-15м/2/85, а саме абзац сторінка 4, абзац 5 сторінка 7, абзац 5 сторінка 6, -

В С Т А Н О В И В :

ДП «Львіввугілля» звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування частково та визнання протиправною вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 08.05.2014 року №05-15м/2/85, а саме абзац 2 сторінка 4, абзац 5 сторінка 7, абзац 5 сторінка 6.

Позовні вимоги мотивує тим, що Державною фінансовою інспекцією у Львівській області безпідставно було висунуто вимогу про повернення (перерахування) в дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів «Інші надходження» кошти в сумі 14946,9 тис. гривень використані не за цільовим призначенням.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що державною фінансовою інспекцією у Львівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Львіввугілля» за період з 01.04.2010 по 30.11.2013, якою встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 02.04.2014 №05-21/02.

За результатами ревізії, відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-ХІІ, Державною фінансовою інспекцією у Львівській області було надіслано на адресу керівництва ДП «Львіввугілля» вимогу від 08.05.2013 №05-15м/3185 про опрацювання матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо повного відшкодування збитків і усунення виявлених порушень.

Згідно акту ревізії від 02.04.2014 №05-21/02 в ході проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Львіввугілля» за період з 01.04.2010 року по 30.11.2013 року було виявлено, в.т.ч. нецільове використання бюджетних коштів, виділених ДП «Львіввугілля» за КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» (далі - КПКВК 1101110), на загальну суму 14 946,9 тис. гривень. Виявлене порушення полягає у тому, що у період з 2011 року по 2013 рік ДП «Львіввугілля» всупереч вимог п.3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №153, за рахунок бюджетних коштів здійснило перерахування єдиного соціального внеску, нарахованого в розмірі 33,2% на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності працівників та утриманого із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності працівників в розмірі 2%, яка фактично не належить до виплат, що входять до фонду оплати праці (заробітної плати), що призвело до спрямування бюджетних коштів на оплату видатків, які не відповідають меті і завданням бюджетної програми, в тому числі, затвердженим у Паспортах бюджетної програм на загальну суму 14 946,9 тис. грн, та є порушенням п. 8 ст. 7, п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456 (далі - Бюджетний кодекс України), п.9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228.

У зв'язку з цим порушенням, абзацом 2 сторінки 4 оскаржуваної вимоги позивача було зобов'язано повернути (перерахувати) в дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів «Інші надходження» кошти в сумі 14946,9 тис. гривень використані не за цільовим призначенням.

Відмовляючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в сукупності наданих доказів, встановлених в судовому засіданні обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях закону, окрім цього позивачем не було надано суду першої інстанції достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Згідно із долучених до матеріалів справи, а саме: 1) копії висновку № 3818 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 42014140310000017 від 15.05.2015 року; Копії Витягу з Акту Рахункової палати №04-10/179 від 22.05.2015 року «Про результати перевірки ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, на ДП «Львіввугілля»».

Так згідно даного Акту відповідно до ст.98 Конституції України, ст.ст.6,7 Закону України «про Рахункову палату» було проведено у ДП «Львіввугілля» перевірку ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції у II півріччі 2012 року та 2013-2014 роках.

Метою даної перевірки було встановлення фактичного стану справ щодо використання коштів Державного бюджету України, передбачених у ДП «Львіввугілля» на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції та його оцінка з точки зору законності, ефективності і цільового використання.

Предметом даної перевірки було порядок використання у ІІ-му півріччі 2012 року та 2013-2014 роках ДП «Львіввугілля» коштів державного бюджету за КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції».

За наслідками даної перевірки встановлено, що ДП «Львіввугілля» використано кошти відповідно до вимог п. З для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011р. №153, а саме: на оплату праці, сплату обов'язкових зборів і платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівників шахт, а також оплату спожитої електроенергії. Випадків виплат, які не відносяться до фонду оплати праці, не встановлено.

У відповідності до Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Завданнями Рахункової палати є: здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України; організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням.

Висновки Рахункової палати спростовують вимоги Державної фінансової інспекції та вказують на неправомірність рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року у справі № 813/3905/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державного підприємства «Львіввугілля» задовольнити.

Скасувати частково та визнати протиправною вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області від 08.05.2014 року №05-15м/2/85, а саме абзац 2 сторінка 4, абзац 5 сторінка 7, абзац 5 сторінка 6.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : В.П. Сапіга

Я.С. Попко