Court ruling № 54448639, 21.12.2015, Donetsk Oblast Court of Appeal (Mariupol City)

22-ц/775/1104/2015(м)

221/2894/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Гальченко І.В.

Доповідач Лоленко А.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Зайцевої С.А.., ОСОБА_1

при секретарі Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 08 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу по кредитному договору,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.12.2013 року між ними і відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу було видано 250 000 грн. у кредит зі сплатою відсотків по 15% на рік до 05.12.2014 року. Оригіналів документів позивач суду не надав, оскільки 13.03.2015 року невстановленими особами було здійснено захоплення приміщення банку в м. Донецьк; при цьому відповідно до умов кредитного договору відповідач зобовязався погашати заборгованість по кредиту щомісяця рівними частками, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 перестала платити банку і станом на 30.07.2015 року відповідач не виконує умови кредитного договору і має заборгованість в сумі позову, яка складається з суми заборгованості по кредиту 101 421 грн.44 коп., суми заборгованості по процентам 25 221грн.56коп. та суми заборгованості по щомісячній комісії 13 560грн.

Позивач просив стягнути зі ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» заборгованість за кредитним договором від 06.12.2013 року № КСПДФ/1018589.1 у сумі 140 203 гривні.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 08 вересня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу по кредитному договору задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» по кредитному договору №КСПДФ/1018589.1 від 06.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Український БІЗНЕСБАНК» і ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 101 421 (сто одна тисяча чотириста двадцять одна) гривні 44 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог в розмірі 38 781 грн. 56 коп. відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.

З вказаним рішенням не погодився Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український БІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2 в інтересах ПАТ «Український БІЗНЕСБАНК» та подав апеляційну скаргу, яка з матеріалами справи надійшла до Апеляційного суду Донецької області.

В скарзі апелянт просив змінити рішення Волноваського суду від 08 серпня 2015 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, тобто не згоден з рішенням суду в частині відмови у стягненні суми заборгованості по процентам в розмірі 25221,56 грн. та суми заборгованості по щомісячній комісії в розмірі 13560 грн.., оскільки у розумінні ст.. 536 ЦК України проценти не є відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були сплачені боржником. Проценти за користування кредитними коштами та щомісячна комісія це плата за послуги з надання грошових коштів у тимчасове користування, а не міра відповідальності - штрафні санкції. Тому суд не міг застосовувати норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

В судове засідання сторони не з»явились, повідомлені належним чином телефонограмою, належним чином оформленою та від них надійшли поштові повідомлення про отримання ними повісток. Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і відповідачкою був укладений кредитний договір №КСПДФ/1018589.1 від 06.12.2013р. (що не заперечувала відповідачка) на суму 250.000грв. строком до 05.12.2014р. зі сплатою відсотків на суму залишку кредиту за користування кредитними коштами; при цьому відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов*язався погашати заборгованість по кредиту щомісяця рівними частками, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом. Відповідач умови договору не виконав. Станом на 30.07.2015року має заборгованість в сумі 140.203 грв., яка складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 101.421грв.44коп. плюс сума заборгованості по процентам 25.221грв.56коп. плюс сума заборгованості по щомісячній комісії 13.560грв.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач оспорює рішення суду лише в частині відмови в позові про стягнення процентів за користування кредитом та комісії. В цій частині апеляційний суд і перевіряє законність рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом та комісії, суд першої інстанції посилався на те, що розрахунок заборгованості не обґрунтований позивачем жодними належними та допустимими доказами, а також в зв*язку з тим, що згідно з вимогами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-УП від 02.09.2014року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов*язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення процентів за користування кредитом та комісії в зв»язку з висновком суду про те, що розрахунок заборгованості не обґрунтований позивачем жодними належними та допустимими доказами.

Так, в справі відсутній текст кредитного договору №КСПДФ/1018589.1 від 06.12.2013р., який був укладений між позивачем і відповідачкою. На вимоги суду про надання тексту даного договору ні позивач ні відповідач не надали суду даний текст, тому перевірити правильність висновків суду першої інстанції про те, що вказаним договором перебачались сплата відсотків та комісія і в якому розмірі не надається можливим. З представлених банком довідки ( а.с.3) та виписки з особового рахунку (а.с.8-10) неможливо зробити розрахунок заборгованості по стягненню процентів за користування кредитом та комісії.

Тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розрахунок заборгованості не обґрунтований позивачем жодними належними та допустимими доказами.

Посилання суду на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є помилковим, оскільки проценти за користування кредитними коштами та щомісячна комісія це плата за послуги з надання грошових коштів у тимчасове користування, а не міра відповідальності як штрафні санкції, але це не впливає на правильність рішення суду в частині відмови в позові про стягнення процентів і комісії.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду. Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Український БІЗНЕСБАНК» відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 08 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.В.Лоленко

Судді С.А.Зайцева

ОСОБА_1