Court ruling № 54436634, 14.12.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 грудня 2015 року м. Київ К/800/48444/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 липня 2015 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа - Комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання протиправним і незаконним рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення Мелітопольської міської ради № 14 від 10.01.2014 «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та питного водоспоживання населення міста Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 11.05.2006 № 95, від 10.08.2006 № 161/1, від 24.04.2008 № 95/2, від 17.02.2012 № 36».

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що 10.01.2014 Мелітопольською міською радою на підставі звіту про науково-дослідну роботу за договором № 59 від 31.05.2012 виконаним Київським університетом управління та підприємництва, було прийнято рішення № 14. Вказаним рішенням затверджено науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання та норми питомого водоспоживання населення міста Мелітополь та витрату чинності окремих рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради.

Рішенням 21 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 30.03.2012 № 4/13 затверджена міська програма «Розробка нормативів питного водопостачання на 2012рік», якою обумовлено необхідність визначення розрахункової кількості питної води необхідної для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб однієї людини протягом доби у м. Мелітополі.

Управлінням комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області укладено договір від 31.05.2012 № 59 зі спеціалізованою організацією Київським університетом управління та підприємництва «Про науково - дослідну роботу».

20.05.2013 Київським університетом управління та підприємництва (спеціалізованою організацією) затверджено звіт про науково - дослідницьку роботу розрахунку нормативів питного водоспоживання населення міста Мелітополь.

Рішення 47 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 10.01.2014 № 14 «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та питного водоспоживання населення міста Мелітополя та втрату чинності рішень виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 11.05.2006 № 95, від 10.08.2006 № 161/1, від 24.04.2008 № 95/2, від 17.02.2012 № 36» було опубліковано в офіційному друкованому виданні «Новий день» номер від 22.01.2014 та на офіційному сайті міськрайонної газети «Новий день» 16.01.2014р.

Встановлено, що відповідно до відповіді Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.02.2015 № 8/9-288-15 виконання розрахунків нормативів водопостачання може виконувати наукова організація, що спеціалізується у сфері водопостачання та водовідведення і має відповідної кваліфікації працівників.

Листом від 19.06.2014 № 53/04-44-8 ВК Мелітопольської міської ради позивача повідомлено, що у бюджеті м. Мелітополя на 2014 рік фінансування КП «Водоканал» заходів із забезпечення необхідних обсягів постачання населенню питної води у відповідності із затвердженими нормативами питного водопостачання населення не передбачено.

Відповідно до листа КП «Водоканал» від 01.07.2015 № 781 договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення квартири житлового будинку з абонентом ОСОБА_1, який мешкає АДРЕСА_1 не укладений.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа ОСОБА_2 Однак, нарахування КП «Водоканал» з 01.01.2013 та по 01.01.2015 відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України визначено, що громадянам України гарантується право на місцеве самоврядування.

Нормами частини 1 статті другої Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із статтею третьою вказаного Закону громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Статтею четвертою цього Закону встановлені основні принципи місцевого самоврядування, до яких, зокрема, відносяться: народовладдя; законність; гласність; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судовий захист прав місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1107 затверджений Порядок розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою визначення нормативів питного водопостачання населення спеціалізованими науково-дослідними організаціями на замовлення місцевих адміністрацій або органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Згідно з пунктом 2 Порядку нормативи питного водопостачання використовуються для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Статтею першою Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що нормативи питного водопостачання - розрахункова кількість питної води, яка необхідна для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб однієї людини протягом доби у конкретному населеному пункті, на окремому об'єкті або транспортному засобі при нормальному функціонуванні систем питного водопостачання, при їх порушенні та при надзвичайних ситуаціях техногенного або природного характеру.

Згідно із статтею 22 вказаного Закону споживачі питної води мають право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання.

Нормами статті 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовід ведення.

Згідно із статтею 6 вищевказаного Закону державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, зокрема, раціонального використання питної води; науково обґрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтями 28, 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я здійснює нормування показників якості питної води.

Технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Таким чином, закон чітко визначає повноваження центральних органів виконавчої влади щодо погодження тих чи інших показників чи нормативів водопостачання.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення міською радою під час прийняття оскаржуваного рішення зазначених принципів, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак про відмову у його задоволенні.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 липня 2015 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока