Справа № 477/2575/13-ц
Провадження № 2-п/477/4/14
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2014 року Жовтневий районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Полішко В.В.,
при секретарі Коваленко О.І.,
у складі: головуючого судді Полішко В.В.,
при секретарі Тарасюк І.Є.,
за участю: відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
27 січня 2014 року Жовтневим районним судом у цивільній справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк було ухвалене заочне рішення, яким позов задоволений в повному обсязі.
Ухвалою від 19 травня 2014 року за заявою відповідача вищезазначене рішення було скасоване та справа призначена до судового розгляду.
Під час судового розгляду представник відповідача подала заяву від імені відповідача про відвід судді.
Після виходу з нарадчої кімнати та проголошення тексту ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді було встановлено, що у залі судового засідання відсутня представник позивача, яка брала участь у судовому засіданні. Причина залишення представником зали судового засідання невідома, заяви про розгляд справи за його відсутності від неї не надходило.
Представник відповідача висловив думку, якою погодився позивач, щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду за таких обставин.
Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов до висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Пунктом 9 частини 1 ЦПК України встановлено, що у разі якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Враховуючи те, що з початку судового засідання і до видалення суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення за заявою про відвід судді в судовому засіданні в якості представника позивача була присутня представник ОСОБА_3, та яка у визначений для проголошення ухвали час була відсутня в залі судового засідання. Причина залишення представником зали судового засідання невідома, заява про розгляд справи за її відсутності від не надходила. Отже, суд приходить до висновку, що представник позивача до закінчення розгляду справи покинула судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за її відсотності
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені п.9 ч. 1 ст.. 207 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 207, 209, 210 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № NKК0NN00000001 від 21 травня 2008 року в розмірі 79214,06 грн., а також судовий збір у розмірі 792,14 грн. залишити без розгляду.
Розяснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В.Полішко
The court decision No. 54357976, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) was adopted on 05.01.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 477/2575/13-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: