Court ruling № 54242521, 10.09.2013, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19473/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. при секретарі Поклад А.О., за участю прокурора Чубко В.А., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Чубко В.А. про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше не судимого, директора НДП «Інститут автоматизованих систем», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.290 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Чубко В.А. звернувся до слідчого суді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42012000000000239 від 18.12.2012 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209, ч.2 ст.423 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 6.07.2010 р. по 7.06.2012 р. ОСОБА_3 працював на посаді генерального директора Державного господарського об'єднання «Концерт «Техвоєнсервіс»; 3.08.2010 р. ОСОБА_3 наказом №199-К призначив до концерну «Техвоєнсервіс» на посаду свого радника ОСОБА_1, 14.09.2010 р. наказом №234-К перевів ОСОБА_1 на посаду заступника генерального директора концерну «Техвоєнсервіс», а 11.10.2010 р. наказом №254-К - на посаду заступника генерального директора (з комерційної діяльності) концерну «Техвоєнсервіс». Відповідно до статуту Державного господарського об'єднання «Концерт «Техвоєнсервіс» та службових обов'язків ОСОБА_1, як заступник генерального директора (з комерційної діяльності) концерну «Техвоєнсервіс», безпосередньо підпорядковувався генеральному директору концерну, відповідав за забезпечення ефективної взаємодії із зовнішньоекономічним блоком концерту, до функцій якого входило розроблення та впровадження маркетингової стратегії; цінової політики на продукцію та послуги, узгодження умов контрактів (договорів) щодо питань економічної доцільності, технічних замовників на продукцію та послуги концентру, мав у підпорядкуванні відділ маркетингу та тендерних закупівель. Отже, виходячи з наданих ОСОБА_3 і ОСОБА_1 повноважень та покладених на них службових обов'язків, вони у 2010-2011 рр. являлися службовими особами концерну «Техвоєнсервіс», оскільки обіймали посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. До цього часу, 11.10.2004 р. виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за №13551020000000174 зареєстровано ТОВ «Завод Техмаш», про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №092159. На посаді директора ТОВ «Завод Техмаш» працював ОСОБА_1, донька якого - ОСОБА_4 також була одним із співвласників даного товариства. У грудні 2006 р. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 стати директором ТОВ «Завод Техмаш», на що останній погодився. При цьому, за досягнутою домовленістю, ОСОБА_5 здійснював господарську діяльність товариства, погоджуючи усі свої рішення та дії з ОСОБА_1 11.12.2007 р. на підставі наказу №300-К генерального директора концерну «Техвоєнсервіс» ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника генерального директора. При цьому, ОСОБА_1 продовжував фактично організовувати господарську діяльність ТОВ «Завод Техмаш» та керувати нею, мав доступ до статутних і фінансово-господарських документів, а також до печатки даного товариства. Крім того, 30.12.2009 р. ОСОБА_1 рішенням президії Української академії наук №09-12-30 призначений на посаду генерального директора Науково-дослідного підприємства Української академії наук «Інститут автоматизованих систем» (НДП «АІС») з правом першого підпису, тому зазначене підприємство було йому повністю підконтрольне, як і ТОВ «Завод Техмаш». 17.02.2010 р. генеральний директор концерну «Техвоєнсервіс» довіреністю №11 уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси концерну «Техвоєнсервіс» в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої направленості з приводу укладення договорів купівлі-продажу, поставки, комісії на виконання зовнішньоекономічних контрактів та інших договорів, спрямованих на здійснення зовнішньоекономічної діяльності концерну. Також цією довіреністю ОСОБА_1 надано право укладати (підписувати) від імені концерну договорі купівлі-продажу, поставки, комісії на виконання зовнішньоекономічних контрактів та інших договорів, спрямовані на здійснення зовнішньоекономічної діяльності та документи, пов'язані з укладенням, виконанням та розірванням вищезазначених договорів, здійснювати інші юридичні дії, пов'язані з виконання даної довіреності. 5.03.2010 р. ОСОБА_1, будучи заступником генерального директора концерну «Техвоєнсервіс» та маючи довіреність №11 від 17.02.2010 р. на укладення договорів, уклав від імені концерну «Техвоєнсервіс» (комітент) із ДК «Укрспецекспорт» договір комісії №USE-20.1-40-D/К-10, відповідно до якого ДК «Укрспецекспорт» (комісіонер) зобов'язалось за комісійну плату реалізувати ВАТ «140 Ремонтний завод» (м. Бровари Республіка Білорусь) майно, яке належить концерну «Техвоєнсервіс» (комітент), перелік якого було визначено специфікацією до договору. 17.05.2010 р. наказом №117-К генерального директора концерну «Техвоєнсервіс» ОСОБА_1 звільнено із концерну, у зв'язку із чим надана йому довіреність №11 від 17.02.2010 р. втратила чинність. У вересні 2010 р. ОСОБА_1 від начальника відділу постачання ВАТ «140 Ремонтний завод» ОСОБА_6 стало відомо, що зазначене товариство здійснює пошук танкових дисків 219-33-сб279.00 В2 (танкові диски) з метою їх придбання для власних потреб. ОСОБА_1, отримавши зазначену інформацію, з'ясував, що такі диски у кількості 1020 шт. зберігаються у військовій частині А3074 (м. Харків) і перебувають на оперативному обліку у Центрі обліку надлишкового та списаного майна Збройних Сил України, що підлягає реалізації, про що доповів ОСОБА_3 ОСОБА_3 і ОСОБА_1, розуміючи, що наявні у військовій частині А3074 танкові диски можуть бути реалізовані іноземному покупцю - ВАТ «140 Ремонтний завод» за ціною на зовнішньому ринку значно більшою, ніж ціна на внутрішньому ринку, вирішили цим скористатись у власних корисливих інтересах та приблизно у листопаді 2010 р. вступили у попередню змову на вчинення заволодіння грошовими коштами концерну «Техвоєнсервіс» шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах та їх подальшої легалізації, використовуючи можливості статутної діяльності підконтрольних їм підприємств та концерну «Техвоєнсервіс». Для реалізації задуманого вказаними особами була розроблена злочинна схема з розподілом ролей, за якою вони мали організувати проведення низки фіктивних господарчих операцій із залученням підконтрольних ОСОБА_1 підприємств - НДП «АІС», директором якого являвся ОСОБА_1, ТОВ «Завод Техмаш», директор якого ОСОБА_5, довіряючи ОСОБА_1, виконував усі вказівки останнього у питаннях фінансово-господарської діяльності товариства, а також підприємство громадської організації інвалідів «Зеніт» (ПГОІ «Зеніт»), яке мало ознаки «фіктивного». Так, ОСОБА_3, виконуючи свою частину злочинної змови, повинен був спочатку укласти між концерном «Техвоєнсервіс» та ДК «Укрспецекспорт» додаткову угоду до договору №USE-20.1-40-D/К-10 від 5.03.2010 р. щодо реалізації ВАТ «140 Ремонтний завод» танкових дисків за ціною 510 доларів США за одиницю та отримати в рамках цієї угоди на рахунок концерну грошові кошти в якості їх попередньої оплати. Після цього ОСОБА_3, достовірно знаючи, що вартість реалізації танкових дисків на внутрішньому ринку набагато менша за вартість їх реалізації на зовнішньому ринку, мав укласти між концерном «Техвоєнсервіс» та Міністерством оборони України договір комісії, за яким отримати повноваження комісіонера з продажу танкових дисків на внутрішньому ринку України та забезпечити реалізацію цих дисків підконтрольному ОСОБА_1 підприємству НДП «АІС» за значно меншою від 510 доларів США ціною за одиницю. Після надходження на рахунок концерну «Техвоєнсервіс» через ДК «Укрспецекспорт» від ВАТ «140 Ремонтний завод» грошових коштів в якості попередньої оплати майбутньої поставки танкових дисків із розрахунку їх вартості у розмірі 510 доларів США ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спланували ними заволодіти шляхом їх перерахування на банківський рахунок підконтрольного ОСОБА_1 - ТОВ «Завод Техмаш» на підставі договору, який заздалегідь спланували підробити, використавши недбале ставлення до виконання своїх службових обов'язків директора даного товариства ОСОБА_5 У подальшому після заволодіння коштами, які надійдуть на банківський рахунок ТОВ «Завод Техмаш», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали намір, використовуючи службову недбалість директора даного товариства ОСОБА_5, їх легалізувати шляхом перерахування на банківський рахунок підконтрольного ОСОБА_1 НДП «АІС» за начебто придбання у цього підприємства заготовок танкових дисків, а також шляхом перерахування іншої частини коштів на банківський рахунок ПГОІ «Зеніт», яке мало ознаки «фіктивного». Для приховання факту заволодіння грошовими коштами концерну «Техвоєнсервіс» та їх легалізації, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовилися організувати підроблення офіційних документів про начебто купівлю заготовок танкових дисків ТОВ «Завод Техмаш» у НДП «АІС», а також про начебто виконання ПГОІ «Зеніт» робіт по обрезиненню указаних заготовок танкових дисків. Цими фіктивними господарськими операціями вони мали намір штучно збільшити вартість дисків до 3 600 000 грн., створюючи видимість наявності підстав для економічного обґрунтування доцільності придбання концентром танкових дисків за вказаною ціною та законність своїх дій. На виконання задуманого в жовтні 2010 р. ОСОБА_1, виконуючи свою частину змови, повідомив начальника відділу постачання ВАТ «140 Ремонтний завод» ОСОБА_6 про те, що концерн «Техвоєнсервіс» начебто має у своїй власності 1000 танкових дисків і може їх реалізувати даному товариства через ДК «Укрспецекспорт», що не відповідало дійсності, оскільки фактично на той момент у власності концерну танкових дисків н було. 27.10.2010 р. ОСОБА_1, отримавши від ВАТ «140 Ремонтний завод» підтвердження в необхідності поставки танкових дисків, повідомив службових осіб ДК «Укрспецекспорт» про можливість реалізації концерном «Техвоєнсервіс» 1000 шт. танкових дисків до ВАТ «140 Ремонтний завод». 10.11.2010 р. ОСОБА_3, виконуючи свою частину злочинної змови, як генеральний директор концерну «Техвоєнсервіс», підписав із ДК «Укрспецекспорт» додаткову угоду №1 до договору №USE-20.1-40-D/К-10 від 5.03.2010 р., відповідно до якої ДК «Укрспецекспорт» зобов'язалась за комісійну плату реалізувати до ВАТ «140 Ремонтний завод» 1000 танкових дисків за ціною 150 доларів США за одиницю, які начебто належать концерну «Техвоєнсервіс». При цьому, кошти, що надійдуть у якості попередньої оплати, державна компанія «Укрспецекспорт» повинна була перерахувати концерну «Техвоєнсервіс». Цього ж дня, 10.11.2010 р., між ДК «Укрспецекспорт» та ВАТ «140 Ремонтний завод» укладено додаткову угоду №1 до договору №USE-20.1-40-D/КЕ-10, відповідно до якої ДК «Укрспецекспорт» зобов'язалась передати у власність ВАТ «140 Ремонтний завод» майно на загальну суму 1054959 доларів США, у тому числі і 1000 танкових дисків за ціною 510 доларів США за одиницю, при умові здійснення попередньої оплати вартості майна, що буде поставлятися. Внаслідок укладення із ДК «Укрспецекспорт» зазначеної вище додаткової угоди №1 до договору №USE-20.1-40-D/К-10 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були створені умови для отримання концерном «Техвоєнсервіс» від ВАТ «140 Ремонтний завод» грошових коштів, якими ОСОБА_3, як генеральний директор концерну, мав повноваження розпоряджатись та якими вони спланували заволодіти. 22.12.2010 р. ОСОБА_3, як генеральний директор концерну «Техвоєнсервіс», уклав із Міністерством оборони України договір комісії №270/4/71-10ВР, за яким концерну доручено як комісіонеру реалізувати на внутрішньому ринку України танкові диски за ціною, не нижчою за 830 грн. за одиницю. 20.01.2011 р. ДК «Укрспецекспорт» перерахувало на банківський рахунок концерну «Техвоєнсервіс» №26008013001549, відкритий у АТ «Сбербанк Росії», 389340,94 доларів США у якості 50% передплати вартості майна в рамках додаткової угоди №1 до договору №USE-20.1-40-D/К-10 від 10.11.2010 р. Після надходження на банківський рахунок концерну «Техвоєнсервіс» зазначених коштів ОСОБА_1 і ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, склали та видали низку офіційних документів, створюючи видимість наявності підстав для перерахування коштів у сумі 3 600 000 грн. з банківського рахунку концерну «Техвоєнсервіс» на банківський рахунок підконтрольного ОСОБА_1 ТОВ «Завод Техмаш». Так, ОСОБА_1 21.01.2011 р., перебуваючи у м. Києві по вул. Дегтярівська, 13/24, виконуючи свою частину змови, організував з використанням свого підлеглого працівника ОСОБА_7, яка не усвідомлювала протиправності його і своїх дій, виготовлення договору поставки між концерном «Техвоєнсервіс» в особі заступника генерального директора ОСОБА_1 та ТОВ «Завод Техмаш» в особі директора ОСОБА_5, а також специфікації до цього договору. За вказівкою ОСОБА_1 у проекті договору зазначено, що ТОВ «Завод Техмаш» начебто передає у власність концерну «Техвоєнсервіс» на умовах 100% попередньої оплати 1000 танкових дисків за ціною 3000 грн. за одиницю, що не відповідало дійсності, оскільки на той момент ТОВ «Завод Техмаш» танкових дисків у власності не мало та їх не передавало. Також за вказівкою ОСОБА_1 у проекті договору не було вказано його номеру і дати укладення. Крім того, ОСОБА_1 організував з використанням свого підлеглого працівника ОСОБА_7, яка не усвідомлювала протиправності його і своїх дій, виготовлення рахунку-фактури №250111 від 21.01.2011 р. від імені директора ТОВ «Завод Техмаш» ОСОБА_5 на оплату концерном «Техвоєнсервіс» вартості цих дисків на загальну суму 3 600 000 грн. (із врахуванням податку на додану вартість). Зазначений договір, специфікація до нього та рахунок-фактуру ОСОБА_1 того ж дня, перебуваючи у офісному приміщенні НДП «АІС» за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузом (адмін.будівля Заводу порошкової металургії), надав директору ТОВ «Завод Техмаш» ОСОБА_5 та запропонував їх підписати, що останнім і було зроблено. У свою чергу ОСОБА_1 особисто підписав договір та специфікацію, як заступник генерального директора концерну «Техвоєнсервіс», а також поставив на підписи ОСОБА_5 відтиски печатки ТОВ «Завод Техмаш». Цього ж дня, 21.01.2011 р. ОСОБА_1 поставив у договорі вигаданий ним номер 225/к/91-10-4Р, а також дату укладення - 2 травня 2010 року, яка відповідала періоду дії виданої йому 17.02.2010 р. довіреності №11 на підписання такого виду договорів. Після цього 21.01.2011 р. ОСОБА_1, перебуваючи у службовому кабінеті генерального директора концерну «Техвоєнсервіс» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, надав ОСОБА_3 зазначений договір разом із специфікацією до нього та рахунком-фактурою, а ОСОБА_3 відповідно до їх попередньої змови скріпив підписи ОСОБА_1 у договорі та специфікації відтисками печатки концерну «Техвоєнсервіс», завершивши службове підроблення зазначеного офіційного документу. Підробленням договору 225/к/91-10-4Р від 12.05.2010 р. з доданими до нього підробленими специфікацією та рахунком-фактурою №250111 від 21.01.2011 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 створили видимість законних підстав для перерахування грошових коштів у сумі 3 600 000 грн. з банківського рахунку концерну «Техвоєнсервіс» на банківський рахунок ТОВ «Завод Техмаш». ОСОБА_3, завершуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи свою частину змови з ОСОБА_1, 26.01.2011 р., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, зловживаючи своїм службовим становищем, наклав резолюцію на рахунок-фактуру №250111 від 21.01.2011 р., якою зобов'язав головного бухгалтера концерну «Техвоєнсервіс» перерахувати грошові кошти у сумі 3 600 000 грн. з банківського рахунку концерну «Техвоєнсервіс» №26008013001549, відкритого у АТ «Сбербанк Росії», на банківський рахунок підконтрольного ОСОБА_1 ТОВ «Завод Техмаш». №26004185543, відкритого у ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль». На підтвердження необхідності першочерговості оплати саме цього рахунку-фактури ОСОБА_3 підписав список неоплачених рахунків концерну станом на 26.01.2011 р. 26.01.2011 р. ОСОБА_9, виконуючи вказівку ОСОБА_3, та не усвідомлюючи протиправності його та своїх дій, з використанням банківської системи «Клієнт-банк» організувала перерахування 3 600 000 грн. з банківського рахунку концерну «Техвоєнсервіс» №26008013001549, відкритого у АТ «Сбербанк Росії», на банківський рахунок ТОВ «Завод Техмаш». №26004185543, відкритого у ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль». Цього ж дня грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. надійшли на банківський рахунок підконтрольного ОСОБА_1 ТОВ «Завод Техмаш», внаслідок чого ОСОБА_3 і ОСОБА_1 отримали змогу розпорядитися цими коштами, тобто ними заволоділи. ОСОБА_3 і ОСОБА_1, заволодівши такими чином грошовими коштами концерну «Техвоєнсервіс» у сумі 3 600 000 грн., тобто вчинивши суспільно небезпечне протиправне діяння, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисні дії по легалізації цих грошових коштів. З цією метою у січні 2010 р. ОСОБА_3 отримав банківські реквізити ПГОІ «Зеніт» від невстановлених слідством осіб, які мали у розпорядженні статутні документи, печатку ПГОІ «Зеніт», доступ до банківських рахунків, та передав їх ОСОБА_1 У свою чергу ОСОБА_1 з використанням свого підлеглого працівника ОСОБА_7 підготував проект договору на виконання робіт між ТОВ «Завод Техмаш» в особі директора ОСОБА_5 і ПГОІ «Зеніт» в особі директора ОСОБА_10 та специфікацію №1 до нього, відповідно до якого ПГОІ «Зеніт» взяло на себе зобов'язання прийняти від ТОВ «Завод Техмаш» заготовки у кількості 1000 одиниць, виконати роботи на умовах 100% передоплати по їх обрезинюванню на загальну суму 2 280 000 грн. та повернути їх до ТОВ «Завод Техмаш». Насправді будь-яких заготовок дисків не існувало і виконувати роботи по їх обрезинюванню ніхто намірів не мав. Крім того, ОСОБА_1, виконуючи свою частину змови з ОСОБА_3, підготував акт прийому-передачі (додаток №2 договору), відповідно до якого ТОВ «Завод Техмаш» начебто передало до ПГОІ «Зеніт» 1000 заготовок танкових дисків для виконання робіт із їх обрезинювання, а також підготував акт прийому-передачі виконаних робіт (додаток №3 договору), за яким ПГОІ «Зеніт» начебто виконало роботи із обрезинення цих 1000 танкових дисків на загальну суму 2 280 000 грн. (із врахування податку на додану вартість) в повному обсязі та належної якості. При цьому, у вказаних документах ОСОБА_1 умисно не проставив дату їх складання. Також, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, організував виготовлення його підлеглою ОСОБА_7 платіжні доручення №1 від 27.01.2011 р. про перерахування грошових коштів у сумі 1 240 000 грн. із банківського рахунку ТОВ «Завод Техмаш» №26004185543, відкритого у ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», на банківський рахунок НДП «АІС» №26003010040601, відкритий у АТ «Укрексімбанк», із зазначенням у платіжному дорученні як підставу оплати, неіснуючий договір №1 від 25.01.2011 р. між вказаними підприємствами щодо придбання 1000 заготовок танкових дисків, також платіжне доручення №3 від 27.01.2011 р. про перерахування грошових коштів у сумі 2 280 000 грн. із банківського рахунку ТОВ «Завод Техмаш» №26004185543, відкритого у ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», на банківський рахунок ПГОІ «Зеніт» №26008026000468, відкритий у ПАТ «Укрсоцбанк», за обрезинення 1000 заготовок танкових дисків. Цього ж дня, 27.01.2011 р. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, перебуваючи у офісному приміщенні НДП «АІС» за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузом (адмін.будівля Заводу порошкової металургії), повідомив ОСОБА_5 про надходження а рахунок ТОВ «Завод Техмаш» від концерну «Техвоєнсервіс» грошових котів у сумі 3 600 000 грн. Також, ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 для підпису підготовлені його підлеглою ОСОБА_7 платіжні доручення №1 та №3 від 27.01.2011 р., договір виконання робіт між ТОВ «Завод Техмаш» і ПГОІ «Зеніт», специфікацію №1 до нього, акт прийому-передачі від ТОВ «Завод Техмаш» до ПГОІ «Зеніт» 1000 заготовок танкових дисків для їх обрезинювання, а також акт прийому-передачі виконаних робіт про здійснення цього обрезинення ПГОІ «Зеніт» на загальну суму 2 280 000 грн. У свою чергу різник А.В., не усвідомлюючи дійсних протиправних намірів ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, підписав зазначені документи. Цього ж дня, 27.01.2011 р. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3, організував перерахування із банківського рахунку ТОВ «Завод Техмаш» №26004185543 на підставі платіжного доручення №1 від 27.012011 р. грошові кошти у сумі 1 240 000 грн. на банківський рахунок НДП «АІС» №26003010040601, а також 2 280 000 грн. на підставі платіжного доручення №3 від 27.01.2011 р. на банківський рахунок ПГОІ «Зеніт» №26008026000468, легалізувавши тим самим грошові кошти у сумі 3 520 000 грн., одержані внаслідок заволодіння грошовими коштами концерну «Техвоєнсервіс».

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу.

Прокурор на підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні: особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна; у вчиненні злочину середньої тяжкості, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та штрафу від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна, з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні, просить задовольнити клопотання.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив врахувати свій сімейний та майновий стан.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши надані матеріали, прихожу до наступних висновків.

14.03.2013 р. о 17-20 год. підозрюваному повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, 28.08.2013 р. ОСОБА_1 повідомили про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України.

Звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, прокурор довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав, що існують ризики, що він може негативно вплинути на хід досудового розслідування, шляхом незаконного впливу на свідків, та інших осіб у цьому кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, вважаю клопотання обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, саме цей запобіжний захід забезпечить адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1,3 ст.177 КПК України.

При цьому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, враховуючи, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, злочину середньої тяжкості, покладених на неї обов'язків, враховуючи вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вважаю за належне призначити заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, та призначити заставу у розмірі 700 розмірів мінімальної заробітної плати, що, відповідно, становить 802 900,00 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки:

прибувати за першим викликом слідчого, прокурора та суду у визначений час та місце;

не відлучатися із населеного пункту (Київська обл., м. Бровари), в якому він зареєстрований та на цей час проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

одразу повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_3, а також зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, за виключенням випадків, коли таке спілкування здійснюється під час проведення слідчих дій, у присутності слідчого, прокурора або суду;

передати на відповідальне зберігання слідчому або прокурору паспорт (паспорти) для в'їзду та виїзду за межі України.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.131,132,176-178,182,184,194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Чубко В.А. про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше не судимого, директора НДП «Інститут автоматизованих систем», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, запобіжний захід у виді застави.

Розмір застави визначити у межах 700 мінімальних заробітних плат в сумі 802 900,00 (вісімсот дві тисячі дев'ятсот) грн., зобов'язавши ОСОБА_1 внести кошти протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, а саме до 17 вересня 2013 р., включно, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 надати прокурору Чубко В.А. документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

прибувати за першим викликом слідчого, прокурора та суду у визначений час та місце;

не відлучатися із населеного пункту (Київська обл., м. Бровари), в якому він зареєстрований та на цей час проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

одразу повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_3, а також зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, за виключенням випадків, коли таке спілкування здійснюється під час проведення слідчих дій, у присутності слідчого, прокурора або суду;

передати на відповідальне зберігання слідчому або прокурору паспорт (паспорти) для в'їзду та виїзду за межі України.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Волкова С.Я.