Court ruling № 54127813, 07.12.2015, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.12.2015

Справа № 920/601/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши заяву № 155 від 10.11.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Стара аптека», м. Суми про відстрочку виконання судового рішення по справі № 920/601/15:

за позовом Приватного підприємства «Прогресфарм», с. В. Дальник, Біляївський район, Одеська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Аптека», м. Суми,

про стягнення 16786,60 грн.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.06.2015 по даній справі позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стара Аптека” (40030, м. Суми, вул. Дзержинського,28-А, код 23822986) на користь Приватного підприємства “Прогресфарм” (67668, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник, вул. Південна,59, ІПН 331376815544, код 33137689) 13923,71 грн. основного боргу, 1133,75 грн. пені, 711,31 грн. 3% річних, 1770,63 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні вимог про стягнення 459,11 грн. основного боргу, 36,08 грн. пені, 24,64 грн.3% річних – відмовлено та провадження у справі щодо стягнення 500,00 грн. основного боргу припинено.

06.07.2015р. на виконання рішення господарського суду Сумської області від 22.06.2015 судом виданий наказ по справі № 920/601/15.

15.10.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Сумської області від 22.06.2015 по справі № 920/601/15 залишено без змін та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Аптека» (40030, м. Суми, вул. Дзержинського, 28-А, код 23822986) на користь Державного бюджету м. Суми судовий збір за подання апеляційної скарги в загальній сумі 913,50 грн.

29.10.2015 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 господарським судом Сумської області був виданий відповідний судовий наказ.

10.11.2015 до суду надійшла заява № 155 Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Стара аптека», м. Суми про відстрочку виконання судового рішення від 22.06.2015 по справі № 920/601/15.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.11.2015 року по справі № 920/601/15 прийнято заяву № 155 Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Стара аптека», про відстрочку виконання судового рішення від 22.06.2015 по справі № 920/601/15 та призначено до розгляду на 18.11.2015 року на 12 год. 00 хв.

17.11.2015 на електронну поштову адресу суду від позивача надійшло письмове пояснення по справі № 876/11 від 17.11.2015 року, оригінал якої надійшов до суду 23.11.2015, в якій він заперечує проти відстрочки виконання рішення господарського суду Сумської області від 22.06.2015 року по справі № 920/601/15 та просить суд відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача (заявник) в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Згідно п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 №14 „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події)".

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, як прикладів неможливості виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 ГПК України.

ТОВ фірма “Стара аптека”, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, наполягає на існуванні обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд вважає, що зазначені відповідачем обставини в обгрунтування заяви про відстрочку виконання рішення не носять виключного характеру, а свідчать лише про негативні явища в поточній господарській діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.

В той же час, визначення фінансового стану підприємства може бути проведено лише на підставі повного комплексного аналізу його фінансової діяльності (зокрема, балансу підприємства, звіту про фінансові результати, аудиту тощо), які б давали повноцінне уявлення як про актив, так і про пасив підприємства. Проте, заявником таких доказів до матеріалів справи не надано.

Боржником не надано доказів, які б свідчили про відсутність грошових коштів або майна в обсязі достатньому для повного погашення заборгованості перед стягувачем.

Суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в §1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви № 155 від 10.11.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Стара аптека», м. Суми про відстрочку виконання судового рішення по справі № 920/601/15 - відмовити.

Суддя І.В. Зайцева