№ 54112, 27.06.2006, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2006 р. Справа № 13/128

Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

розглядаючи справу

за позовом Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Блакитна нива"

про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів - 1950грн.

за участю представників:

позивача: Лінецький Р.І. - головний спеціаліст. Довіреність № 01-11/311 від 13.02.06 р.

відповідача: Пельховський В.В. – директор.

СУТЬ СПОРУ:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Чернівці звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Блакитна нива м. Заставна Чернівецької області про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця у 2005 році в сумі 1950 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі – Закон) відповідач у 2005 році повинен був самостійно визначити і забезпечити норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, який для нього складає одне робоче місце, проте не виконав зазначеного обов’язку, в зв’язку з чим згідно зі ст. 20 зазначеного Закону повинен сплатити штрафні санкції в розмірі середньорічної заробітної плати за одне нестворене місце для працевлаштування інвалідів.

Відповідач вимоги позивача не визнає з тих підстав, що на підприємстві праця інвалідів використовуватись не може, оскільки умови праці дуже важкі.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, пояснив, що відповідачем не вчинялося покладених на нього законодавчими і нормативними актами дій щодо забезпечення нормативу працевлаштування інвалідів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 19 Закону для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

У відповідності до ст. 20 Закону підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідами.

Зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік вбачається, що при нормативі одне робоче місце для працевлаштування інвалідів відповідачем створено жодного (а.с.6).

У підтвердження своїх вимог позивач також послався на інформацію Заставнівського центру зайнятості та Чернівецького обласного управління охорони здоровя ОКМУ “Центр МСЕ”, згідно з якими відповідач не подавав до служби зайнятості відомості про створені для інвалідів робочі місця та не атестував такі місця у встановленому порядку в 2005 році.

За відсутності інформації відповідача про створені (пристосовані) ним робочі місця для інвалідів уповноважені органи, визначені статтею 18 Закону, не могли реалізувати покладений на них обов’язок працевлаштування інвалідів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов’язку по забезпеченню дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів доведено матеріалами справи, а тому останній повинен нести передбачену Законом відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда в сумі 1950 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Блакитна нива” вул. Грушевського, 19 м. Заставна Чернівецької області ідент. Код 31701934 на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г, (р/р 31217230600002 у відділенні Державного Казначейства м. Чернівці, код 23246436 МФО 856135) 1950 грн. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.О. Миронюк