Court ruling № 54101372, 30.11.2015, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 367/3520/15-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В.Провадження № 22-ц/780/6213/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 56 30.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

30.11.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Олійника В.І.,Сліпченка О.І.

при секретарі: Ярун Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міськрайонного суду Київської області 28.08.2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Гранд Лайф» №1, Голови Правління ОСББ «ОСОБА_3 №1 ОСОБА_4 про захист прав споживачів

встановила:

Позивач звернулась до суду з вимогами про визнання дій Голови правління ОСББ «ОСОБА_3 №1» ОСОБА_4 та Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3 №1» (м. Ірпінь, Київської області, вул.. Г.Сковороди, буд. 1. код СДРПОУ:39091645) , що полягають у припиненні постачання теплової енергії в квартиру №21,розташованій за адресою: м. Ірпінь, Київської області, вул.. Г.Сковороди, буд.1; в період з 11 по 16 грудня 2014 року незаконними. Крім того просила стягнути солідно із Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3 №1» (м. Ірпінь, Київської області, вул.. Г.Сковороди, буд. 1, код ЄДРГТОУ:39091645) і його Голови правління ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 1100 грн.; та зобовязати ОСББ «ОСОБА_3 №1» укласти із позивачем типові договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та про надання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення. Та стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3 №1» (м. Ірпінь, Київської області, вул.. Г.Сковороди, буд. 1, код СДРПОУ:39091645) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 946,80 гривень.

Рішенням Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, ОСОБА_2 просила його скасувати та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції у повному обсязі виконані.

Статтею 64 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист. Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи. Спосіб захисту порушеного права визначається законом, який регламентує конкретні правовідносини

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги, в яких він на захист своїх прав споживача, просить визнати дії що полягають у припиненні постачання теплової енергії в квартиру незаконними.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.07.2013 року між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» було укладено договір купівлі - продажу квартири з розстроченням оплати, предметом якого є квартира №21 у місті Ірпені, Київської області, по вулиці Григорія Сковороди, в будинку під № 1. Крім того, дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС № 311733.

Згідно рішення загальних зборів ОСББ № 4/2 від 25.10.2014р., про введення в експлуатацію за рахунок ОСББ «ОСОБА_3 №1» комерційного вузла обліку витрат газу котельні, у звязку із чим необхідно провести одноразовий збір коштів у розмірі 500,00 ґрн. з квартири у вигляді окремого платежу по квитанції на рахунок ОСББ «ОСОБА_3 №1» або за касовим ордером, а для квартир, що не склали разовий внесок у розмірі 600,00 грн. на введення в експлуатацію вузла обліку газу, що підтверджується копією протоколу № 4/2 від 25.10.2014. Для сплати цих внесків позивачу були надані квитанції датою формування 01.10.2014р. з призначенням платежу по сплаті додатково (добровільного) цільового внеску за ведення в експлуатацію комерційного вузла-газу період жовтень(500грн.), листопад 2014р. (600 грн.). У разі несплати цільового внеску рішенням від 03.12.2014р.№ 5 загальних зборів ОСББ постановлено заблокувати постачання теплової енергії в квартири, що ігнорують необхідність його сплатити.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що спосіб захисту прав, обраний позивачем щодо визнання дій Голови правління ОСББ «Гранд Лайф» №1 - ОСОБА_4 та ОСББ «Гранд Лайф» №1, що полягають у припиненні постачання теплової енергії в квартиру незаконними - не передбачений чинним законодавством України, оскільки відповідачі діяли на підставі рішення загальних зборів ОСББ № 4/2 від 25.10.2014 року та № 5 від 03.12.2014 року,які є чинними та не ким не оскаржені і не скасовані, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в цій частині позовної вимоги.

Судом першої інстанції, також встановлено, що ОСОБА_2 сплатила цільовий внесок на введення в експлуатацію комерційного вузла газу 500 гривень та 600 гривень, що підтверджується копіями квитанцій на (а. с. 27). В подальшому остання надіслала вимогу від 27 лютого 2015 року відповідачу, в якій зазначає про те, що грошові кошти в розмірі 600 та 500 гривень, були перераховані у звязку із тим, що 11 грудня 2014 року її квартиру було відключено від централізованого теплопостачання.

Згідно наявних в матеріалах справи копій квитанцій (а.с.78-80) позивач сплатила грошові кошти в розмірі 946.80 грн на утримання та обслуговування котельні.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення із відповідачів безпідставно набутих коштів, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, що гроші позивачем були сплачені під впливом або під тиском .

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права, вільно, на власний розсуд.

Вимоги позивача, щодо зобовязання відповідачів укласти договора про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та про надання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, суперечать діючому законодавству України, тому суд обґрунтовано відмовив в цій частині позовних вимог.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Згідно до вимог п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Ірпінського міськсуду Київської області від 28.08.2015 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: