Court ruling № 54092442, 01.12.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/65370/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013

у справі № 804/14509/13-а

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «ТД Реагент»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Реагент» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.07.2013 № 0006101501

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2013 року ТОВ «ТД Реагент» № 9025976441 від 07.05.2013, складено акт №1770/151/36574867 від 17.06.2013, в якому зафіксовано ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: порушення Наказу Міністерства Фінансів України № 1213 від 28.09.2011 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток» зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом МФУ № 1281 від 05.12.2012; п. п. 46.1, 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД Реагент» при відсутності нарахованого податку на прибуток відображено зменшення податку на суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень-березень 2013 року в сумі 743 188 грн., тоді як за І квартал 2013 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 49 076 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на порушенні заповнення позивачем рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року № 9025976441 від 07.05.2013 та безпідставного зменшення податкового зобов'язання, яке підлягає донарахуванню в сумі 743 188 грн.

09.07.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006101501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 928 985 грн., в т.ч.: 743 188 грн. основного платежу та 185 797 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В процедурі адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 23.09.2013 № 2655/10/04-36-10-04-09, спірне податкове повідомлення-рішення скасовано в частині штрафних санкцій у розмірі 185 797 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Пунктом 2 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до Наказу № 1213 від 28.09.2011 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», додаток ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства збільшився на показник рядка 13.7 «сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу Податкового Кодексу України» з приміткою «заповнюється платниками податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток».

Згідно з п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що позивачем перераховано у встановлений термін за січень-березень 2013 року авансові внески на суму 743 188 грн., сума авансового внеску зазначена в декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року, що підтверджено актом камеральної перевірки.

Крім того, у відповідності з Таблицею 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума, що зазначається в рядку 13 (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток, визначається шляхом складання сум рядків: 13.1, 13.2, 13.5.1, 13.6, 13.7 Таблиці 1 вказаного Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток.

Проте, рядок 13.7 Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

Тому, позивач відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 743 188 грн. рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток та відповідно в рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) безпосередньо самої податкової декларації та обґрунтовано зазначив в рядку 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)) та в рядку 16 (Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду суму у розмірі - 743 188 грн.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковий орган помилково дійшов висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку зі сплатою та відображенням підприємством у рядку 13 Податкової декларації з податку на прибуток суми авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 743 188 грн.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний