Справа № 639/6898/15-ц
2/639/2032/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2015 року Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
при секретарі- Слюсаревій О.В.
за участю позивача-Капінус Н.А.
представника позивача-Сорока С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Страхової компанії «Гарантія», Моторного ( транспортного) страхового бюро України ( МТСБУ) про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2013 р., та просить стягнути з ОСОБА_2, як власника джерела підвищеної небезпеки, на відшкодування матеріальної шкоди- 24452 грн., моральної- 1 млн. грн.
За заявою позивача про забезпечення позову, ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.09.2015 р. задоволена заява ОСОБА_1 і накладено арешт на автомобіль, зареєстрований на імя ОСОБА_2, марки КАМАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заборонивши його відчуження та зняття з реєстраційного обліку.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 р. ухвала суду першої інстанції скасована і в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
01 грудня 2015 р. ОСОБА_1, повторно звернулася до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову , посилаючись на те, що сума заявлених вимог збільшена на суму штрафних санкцій - 99948 грн. 67 коп.
Вислухавши думку позивача та його представника, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно до до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 29.09.2014 р. винним у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України є ОСОБА_3, який керував автомобілем «КамАЗ», що належить ОСОБА_2 Моральна шкода стягнута на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3
У поданому позові в порядку цивільного судочинства позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальні витрати в сумі 24452 грн. При цьому, суду не надано даних щодо дійсної і реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду .
Крім того, апеляційним судом Харківської області вирішено питання щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні зави про забезпечення позову.
Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом п яти днів з дня її проголошення.
Суддя-
The court decision No. 54082224, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 04.12.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 639/6898/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: