Decision № 54070631, 04.12.2015, Osnovianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Chervonozavodskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 646/6465/15-ц

№ производства 2/646/1344/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: cудді Чудовського Д.О.,

при секретарі судового засідання: Жура О.В., Штефан А.Г.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

інші учасники цивільного процесу: не зявились,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області про визнання недійсною довіреності, недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2015 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_4 з позовними вимогами про визнання недійсною довіреності від 11.10.2014 року виданою в порядку передоручення ОСОБА_5В, який діяв в інтересах та від імені ОСОБА_4 на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на управління та розпорядження автомобілем марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142, про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу легкового автомобіля, що зареєстрований на імя ОСОБА_9, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на легковий автомобіль за ОСОБА_4, та витребування легкового автомобіля з незаконного володіння від ОСОБА_9 Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він був власником автомобіля марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142, 11.10.2014 року він видав довіреність без права передоручення на імя ОСОБА_5В, який у свою чергу, без достатніх правових підстав видав довіреність від його імені на право управляти та розпоряджатися автомобілем на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Останні продали такий автомобіль ОСОБА_9, який на сьогоднішній день є його власником, у звязку з чим, позивач змушений звертатися до суду з відповідним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_9 ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідач є власником автомобіля на законних підставах, він є добросовісним набувачем, про те зазначив, що йому не відомо у кого відповідач придбав автомобіль та на якій правовій підставі перейшло право власності.

Представник відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_10 ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки довіреність посвідчена відповідачем по справі не є правочином, а тому визнавати її недійсною не має правових підстав, крім того, пізніше така довіреність була скасована, інша частина позовних вимог є необґрунтованою.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, подав заперечення у яких просив позивачу відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 09.09.2003 року було проведено реєстрацію в органах ДАІ автомобіля марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142 та на імя ОСОБА_4 було видано свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії ХАР № 005228 (а.с. 67).

11.10.2014 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 експлуатувати та розпоряджатися автомобілем марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, видавши відповідну довіреність без права передоручення за реєстровим номером 1868 (а.с. 5).

14.11.2014 року ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_4, уповноважив ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, експлуатувати та розпоряджатися на умовах на його розсуд, належним ОСОБА_4 автомобілем марки АUDI, моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142, про що була видана довіреність в порядку передоручення, яка посвідчена відповідачем по справі приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстровим номером 2015 (а.с. 6).

На підставі довідки-рахунку серії ВІА № 650419 на автомобіль марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142, виданої ТОВ «Торгівельна фірма «Крупец» 10.01.2015 року, ОСОБА_9, звернувся до ВРЕВ № 2 ГУМВСУ для перереєстрації транспортного засобу та зареєстрував спірний автомобіль на своє імя (а.с. 65-67).

Згідно із витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 28604803, приватний нотаріус ОСОБА_11 25.03.2015 року зареєструвала припинення дії довіреності від 11.10.2014 року реєстровий номер 1868 (а.с. 39).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України за № М-10617/13 від 30.06.2015 року, приватний нотаріус ОСОБА_10 довіреність у порядку передоручення була посвідчена помилково, у звязку із завантаженістю та великою кількістю відвідувачів та 03.06.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 довіреність у порядку передоручення від 14.11.2014 року за реєстровим № 2015 була скасована. (а.с. 42-45).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 статті 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, довіреність, у розумінні ст. 244 ЦК України, не є правочином, а є документом, однак видача довіреності є одностороннім правочином, оскільки є дією спрямованою на набуття цивільних прав.

Частиною 1 статті 240 ЦК України визначено, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно із ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про нотаріат» доручення, видане в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основного документа, в якому застережено право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основним дорученням примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала

доручення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 11.10.2014 року видав довіреність на імя ОСОБА_5 на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом без права передоручення, однак, у свою чергу, ОСОБА_5 передав свої повноваження на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при цьому доказів того, що ОСОБА_5 був вимушений видати довіреність в порядку передоручення з метою охорони інтересів ОСОБА_4 до суду не було подано.

Крім того, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 не пересвідчившись в повноваженнях ОСОБА_5 видавати довіреність у порядку передоручення на спірний автомобіль на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, посвідчила довіреність 14.11.2014 року у порядку передоручення за реєстрованим № 2015, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК Україницього Кодексу.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи ту обставину, що з довіреності, що видана ОСОБА_4 11.10.2014 року на імя ОСОБА_5 на експлуатацію та розпорядження автомобілем марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142, вбачається, що вона видана без права передоручення, тобто волевиявлення ОСОБА_4М не було направлено на можливе уповноваження третіх осіб, в тому числі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, експлуатувати та розпоряджатися транспортним засобом, довіреність, що видана 14.11.2014 року ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_4, на експлуатацію та розпоряджання автомобілем в порядку передоручення, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстровим номером 2015 є недійсною.

Разом з тим, позивач також просить визнати недійсним правочин з купівлі-продажу автомобіля марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_9 зареєстрував на своє імя автомобіль марки АUDI , моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142 в органах ДАІ на підставі рахунку-фактури.

Позивачем не подані до суду докази, на якій правовій підставі ОСОБА_9 набув право власності на автомобіль, чи укладався саме договір купівлі-продажу автомобіля та якщо укладався, коли і між якими сторонами, чи є ОСОБА_9 добросовісним набувачем.

У звязку з чим, позовні вимоги у цій частині є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки АUDI, моделі А4, 1999 року випуску, реєстраційний номер 18876 ХВ, шасі (кузов, рама) № WAUZZZ8DZXA037142 на імя ОСОБА_9, визнання за ОСОБА_4 права власності на автомобіль та витребування спірного автомобіля з незаконного володіння ОСОБА_9

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем було сплачено 1977,40 грн. судового збору за звернення до суду з позовними вимогами майнового та немайнового характеру, при цьому позивач звернувся до суду одночасно з декількома вимогами немайнового характеру. Враховуючи, що судом були задоволені тільки вимоги щодо визнання довіреності недійсною, з співвідповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 14, 15, 60, 61, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 202, 203, 215, 240, 244 Цивільного кодексу України, ст. 58 ЗУ «Про нотаріат», суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області про визнання недійсною довіреності, недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна з незаконного володіння задовольнити частково.

2. Визнати недійсною довіреність, видану 14.11.2014 року в порядку передоручення від імені ОСОБА_5 на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей України за № 2015.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 40,60 грн. з кожного, іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 1733,80 грн. зарахувати в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 04.12.2015 року

Суддя Д.О. Чудовський