Дата документу 30.11.2015 Справа № 554/5502/13-к
Д О Д А Т К О В А
У Х В А Л А
30 листопада 2015 року
Октябрський районний суд м.Полтави в складі :
головуючого судді Микитенка В.М.,
при секретарі - Різник А.В.,
за участю: заявника - ОСОБА_1,
прокурора - Болгара В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава заяву ОСОБА_1 про розяснення порядку виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
24.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просив розяснити порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 27.05.2015 року щодо відмови у поверненні майна ОСОБА_1, на яке накладено арешт, а саме, що спір щодо виключення майна із опису та арешту при визначенні власника частки у цьому майні має вирішуватись у порядку цивільного судочинства, мотивуючи, що у вказаній ухвалі це питання не вирішено.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви.
Суд, заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.
У відповідності до п.9 Перехідних положень КПК України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено, що арешт на майно ОСОБА_1 було накладено під час дії КПК України 1960 року, тому розгляд питання про його скасування має відбуватися у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України (новим).
06.08.2014 року вироком Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України, ч.3 ст.190 КК України, ч.4 ст.190 КК України, ч.1 ст.205 КК України, ч.2 ст.212 КК України, ч.1 ст.366 ( в редакції чинній станом на 2008 рік), ч.1 ст.388 КК України та призначено покарання із застосуванням ч.1,4 ст.70 КК України на 4 роки і 3 місяці позбавлення волі із конфіскацією ? частини майна, що є власністю засудженого. Крім того, цим вироком задоволено ряд цивільних позовів потерпілих про стягнення матеріальної шкоди.
Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спори щодо належності майна є цивільно-правовими і відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» передбачено, що в силу статті 31 ЦПК України сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом предявлення позову в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст.170-174, 537, 539 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Розяснити ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 27.05.2015 року щодо відмови у поверненні майна ОСОБА_1, на яке накладено арешт, а саме, що спір щодо виключення майна із опису та арешту при визначенні власника частки у цьому майні має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області протягом 7 днів через Октябрський районний суд м. Полтави.
Суддя В.М.Микитенко
The court decision No. 54014512, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City) was adopted on 30.11.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 554/5502/13-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: