Справа № 396/1918/15-ц
Провадження № 2/396/638/15
УХВАЛА
03 грудня 2015 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого: Музика О.В.,
за участю секретаря: Очеретньої М.В.,
представника позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
представника відповідачів: ОСОБА_3,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сімєю без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно в порядку виділу частки із спільної сумісної власності та виключення майна зі складу спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сімєю без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно в порядку виділу частки із спільної сумісної власності та виключення майна зі складу спадщини.
03 грудня 2015 року представником відповідачів адвокатом ОСОБА_3, подано до суду письмову заяву про відвід судді Музика О.В.
Заяву адвокат обґрунтовує тим, що 26.11.2015 року ОСОБА_5, до суду було подано заяву про забезпечення позову, яка стосувалась житлового будинку, предметів побуту та інтерєру, автомобіля Nissan Pathfinder, реєстраційний номер НОМЕР_1, яка судом була задоволена частково. Адвокатом звернуто увагу на те, що предметом забезпечення позову ОСОБА_4, були також автомобілі. При задоволенні заяви про забезпечення позову позивача ОСОБА_4, зазначені докази були повністю тотожні доказам відповідача ОСОБА_5, викладених нею в своїй заяві про забезпечення позову. При цьому, заява про забезпечення позову ОСОБА_4, була задоволена повністю. При винесенні відповідної ухвали на користь ОСОБА_4, суд на вказану норму взагалі увагу не звертав. Тому в даному випадку, адвокат вважає, що судом порушено принцип змагальності та рівності сторін, оскільки одна із заяв про забезпечення позову була задоволена повністю, а інша частково. Всі вищевикладені обставини обєктивно викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді, свідчать про наявність інших підстав для відводу зазначених в ст.20 ЦПК України.
Відповідач разом зі своїм представником ОСОБА_3, в судовому засіданні заяву про відвід головуючому підтримали у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1, залишила дане питання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників цивільного процесу, суд вважає, щозаява про відвід головуючому підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно ч.3 ст.23 ЦПК України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Згідно п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.
Враховуючи, підстави зазначені в ст.20 ЦПК України, відповідно до яких суддя, не може брати участь у справі, суд вважає, щоб у жодної із сторін по справі не виникало та не викликало сумніву в обєктивності та неупередженості судді, заявлений відвід головуючого по справі за необхідне задовольнити.
Керуючись ст. ст. 20-23, 208 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву про відвід головуючому по справі ОСОБА_6 задовольнити, передавши справу в канцелярію суду для повторного автоматичного перерозподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Музика
The court decision No. 53995307, Novoukrainka District Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 03.12.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 396/1918/15-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: