Court ruling № 53934979, 26.11.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 804/5540/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

за участю:

представників позивача: Сивун Т.С., Гейко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі №804/5540/15 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними дій,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2015 року ТДВ «Електропівденмонтаж-3» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконними дії Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська щодо стягнення з ТДВ «Електропівденмонтаж-3» плати за землю, площею 22533 кв.м., з 01.09.2010р.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 19.08.2003 року між ТДВ «Електропівденмонтаж-3» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 22 533 кв.м. під фактичне розташування виробничої бази. У 2010 році частину будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, було продано іншим підприємствам. На думку позивача, договір оренди від 19.08.2003 р. припинив свою дію з 01.09.2010 р., оскільки з моменту підписання договорів купівлі-продажу будівель та споруд, позивач втратив право користування більшою частиною земельної ділянки і повинен сплачувати тільки за земельну ділянку, площею 0,8568 га, якою фактично користується. Проте, відповідач продовжує нараховувати суми (акт перевірки від 30.03.2012 р. № 1247/220/00121815) щодо стягнення орендної плати за договором оренди з ТДВ «Електропівденмонтаж-3», на земельну ділянку площею 2,2533 га, яка перебувала в користуванні позивача до продажу частини будівель та споруд.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ТДВ «Електропівденмонтаж-3» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість висновків суду, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 19.08.2003 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 22533 кв.м. (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.20 річчя Перемоги, 77 під фактичне розміщення виробничої бази.

Як зазначає позивач в позові, з 2008 по 2010 р. через скрутне фінансове становище частину будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, ВАТ «Електропівденмонтаж-3» продало іншим підприємствам, а тому фактична площа земельної ділянки, що знаходиться у користуванні підприємства з 01.09.2010 р. стала складати 0,8568 га.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 по справі №18/5005/12936/2011 року був розірваний договір між позивачем та Дніпропетровською міською радою. Вказаним рішенням суд зобов'язав Дніпропетровську міську раду у місячний термін після набрання судовим рішенням законної сили прийняти орендовану земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:089:0009, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Самарський район, вул.20 річчя Перемоги, 77.

Вищезазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. по справі №18/5005/12936/2011, якою задоволено апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради та відмовлено ТДВ «Електропівденмонтаж-3» у задоволенні позову.

Вищий Господарський суд України своєю постановою від 25.12.2012 р. по справі №18/5005/12936/2011 скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. по справі №18/5005/12936/2011, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. залишив без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 по справі №18/5005/12936/2011 набрало законної сили 25.12.2012 року.

Як зазначає позивач, ТДВ «Електропівденмонтаж-3» подавало до відповідача уточнюючі податкові декларації про зменшення податкового зобов'язання за користування землею в 2010р. №127869 та в 2011р. №75568.

У період з 21.03.2012 року по 27.03.2012 року посадовими особами Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська була проведена позапланова виїзна перевірка ТДВ «Електропівденмонтаж-3» (код ЄДРПОУ 00121815) з питань правильності нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року., за результатами якої складено Акт перевірки від 30.03.2012 року №1247/220/00121815.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТДВ «Електропівденмонтаж-3» ст.13 Закону України від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями), п.288.1. ст.288 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за землю на загальну суму 441 142,45 грн., у тому числі: 2010 рік - 120 924,25 грн.; 2011 рік - 290 218,20 грн.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року №0103762301.

З огляду на адміністративний позов та пояснення представника позивача, саме ці дії Лівобережної ДПІ позивач вважає незаконними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернувшись до суду із вимогами щодо визнання незаконними дії відповідача щодо стягнення з ТДВ «Електропівденмонтаж-3» плати за землю, площею 22533 кв.м., з 01 вересня 2010 року, позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Так, предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

З адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження є дії податкового органу щодо стягнення з позивача орендної плати.

Втім, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ДПІ відносно позивача вчинено такі дії: проведено перевірку, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення.

Як зазначає позивач, висновки, викладені в акті перевірки є невірними та такими, що суттєво порушують майнові права позивача.

Проте, зроблені в акті перевірки висновки були підставою для прийняття рішення податковим органом. ТДВ «Електропівденмонтаж-3» було оскаржено прийняте податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що висновки ДПІ викладені в акті перевірки є правомірними. Податкове повідомлення-рішення було винесене за наслідками перевірки позивача з питань правильності нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, тобто за той період, коли рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 у справі №18/5005/12936/2011 ще не набрало законної сили.

Отже, під час встановлення правомірності та обґрунтованості рішення ДПІ вже була надана правова оцінка тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

Вказана постанова суду не була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, а відтак, набрала законної сили.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, фактично, знову просить суд перевірити правильність висновків (позиції) податкового органу, що не може бути предметом розгляду у даній справі, оскільки Податковим кодексом визначено порядок оскарження рішень податкового органу і таким порядком позивач скористався.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не доведено вчинення ДПІ будь-яких дій щодо стягнення з позивача орендної плати починаючи з 01.09.2010р., крім прийняття податкового повідомлення-рішення, яке не скасоване, підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, суд не має повноважень самостійно встановлювати розмір земельної ділянки, якою фактично користується позивач, а доводи щодо використання саме 0,8568 га не підкріплені жодними належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на те, що здійснюється подвійне оподаткування земельної ділянки, за яку сплачує і позивач і нові власники нежитлових будівель і споруд, суд до уваги не приймає, оскільки в якості доказів на підтвердження таких посилань, позивач надав копії податкових повідомлень-рішень, винесених відносно нових власників нежитлових будівель і споруд, з них неможливо встановити відносно якої земельної ділянки та її площі вони винесені, за який період.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено вірне по суті рішення, у зв'язку з чим підстав для його зміни або скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі №804/5540/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.11.2015 року)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов