Court ruling № 53885148, 19.11.2015, Sykhivskyi District Court of Lviv City

Справа №464/9150/15-ц

пр № 2/464/2643/15

У Х В А Л А

19.11.2015 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розділити майно, що є їхньою з відповідачем спільною сумісною власністю, виділивши: позивачу квартиру, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 4/22; відповідачу автомобіль НОМЕР_1, 2012р.в., козов/шасі № KHMDH41CBCU637197.

Згідно п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Пунктом 2 ч.1 ст.80 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є вартість цього майна; у позовах про право власності на нерухоме майно дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому, в силу положень пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, дійсна вартість спірного майна повинна бути підтверджена відповідними документами (доказами). У відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову, яка визначається з вартості предмету даного позову, яким є спірне майно квартира АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1, та не додано жодних доказів (документів), за наявності яких можливо визначити вартість останніх. Також, у відповідності до положень ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви повинен бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, однак, при подачі позову позивачем не додано оригіналу документу (квитанції чи платіжного доручення), що засвідчує сплату судового збору.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони. Проте, подане позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору у звязку з перебуванням у скрутному матеріальному становищі жодними конкретними та фактичними даними (документами) не підтверджене, а відтак підстави для задоволення такого відсутні.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати судового збору в розмірі визначеному у відповідності до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: Чорна С.З.